USD: EUR:
... в Запорожье
Як фронтова громада на кордоні з Росією відбудовується після окупації та обстрілів. Досвід, який зможе використати Запорізька область

Як фронтова громада на кордоні з Росією відбудовується після окупації та обстрілів. Досвід, який зможе використати Запорізька область

У деокупованому Тростянці Сумської області за рік після окупації та обстрілів міста залучили понад 100 мільйонів гривень інвестицій та відновили 60% пошкодженої інфраструктури. У цій статті – про рішення, якими під час повоєнної відбудови зможуть скористатися постраждалі фронтові містечка Запорізької області.

У Запорізькій області російські війська щодня обстрілюють мирні містечка та села, які знаходяться вздовж майже 100-кілометрової лінії фронту. З початку червня з різних видів озброєння ворог завдав понад 2200 обстрілів – у середньому 87 ударів кожного дня, цілеспрямовано руйнуючи цивільну інфраструктуру. Щоденно під ударом близько 20 населених пунктів Пологівського, Василівського та Запорізького районів, найчастіше – Оріхівська та Гуляйпільська громада. З початку російського вторгнення, за інформацією обласної військової адміністрації, на сьогодні на підконтрольній Україні території регіону внаслідок бойових дій повністю зруйновані або частково пошкоджені майже 8 тисяч домоволодінь.

За підрахунками Запорізької ОВА, для відбудови області потрібно щонайменше 29 мільярдів гривень. Для порівняння, затверджений бюджет регіону у 2022 році складав 5,8 мільярдів гривень. В адміністрації не приховують, що шанси на відбудову для деяких запорізьких сіл, які вже майже стерті з лиця землі, на жаль, мінімальні.

Гуляйпільська громада виживає під щоденними російськими обстрілами і чекає на відбудову після перемоги

Одна з найбільш постраждалих від російських атак – Гуляйпільська міська громада Пологівського району (у складі громади – місто Гуляйполе, селище Залізничне та 30 сіл). Три населені пункти громади – Дорожнянка, Марфопіль, Мирне – перебувають у тимчасовій окупації. Всі інші населені пункти, включно з Гуляйполем, регулярно зазнають ударів російських військ. Ворог з перших днів війни систематично руйнує місто та навколишні села.

Руйнування адміністративної будівлі одного з підприємств Гуляйполя після ракетного удару
Фото: ГУ ДСНС України у Запорізькій області

«На сьогоднішній день всі об’єкти критичної інфраструктури – лікарні, школи, садочки – зазнали руйнувань. Десь розбиті вікна або покрівля, а десь немає пів будівлі. У Гуляйполі пошкоджені усі наші 49 багатоквартирних будинків. В одному випадку може бути розбита покрівля, а в іншому – зруйнований під’їзд. Те, що немає вікон у майже всіх будинках – це 100%. Приватний сектор зруйнований приблизно на 50%. Якщо говорити про села нашої громади, є такі, в яких вже не залишилося жодного вцілілого будинку.  Це, приміром, Червоне, Мирне, Чарівне, – розповідає про масштаби руйнацій голова прифронтової Гуляйпільської громади Сергій Ярмак. – Якщо говорити про бізнес, легше сказати, що не зруйновано. 90% магазинів, склади та ангари сільгосппідприємств – усе пошкоджено».

Голова Гуляйпільської громади Сергій Ярмак
Фото: Суспільне Запоріжжя

Внаслідок ворожих атак загинули 45 жителів Гуляйпільської громади, 65 людей отримали поранення.

Місцева лікарня у Гуляйполі – після удару російської авіабомби 9 червня. Загинули двоє працівників, 5 людей отримали поранення.
Фото: ГУ ДСНС України у Запорізькій області

До повномасштабного наступу РФ тут проживало майже 20 тисяч населення. На сьогодні лишилося близько трьох тисяч (з них у самому Гуляйполі – близько 1800 жителів). Люди, які залишаються у громаді (у більшості – похилого віку), вимушені жити у дуже складних умовах – без комунальних благ, ховаючись в укриттях. Попрати свої речі, прийняти душ, зарядити телефони і поїсти люди можуть у місцевому пункті незламності.

Місцевий пункт незламності, в якому жителі Гуляйполя практично живуть та намагаються створити домашній затишок
Фото: Запорізька ОВА

«З 5 березня 2022 року у Гуляйполі відсутнє водопостачання і водовідведення, світло і газ. Газові мережі відремонтувати можливо, замінивши пошкоджені труби на нові. Лінії електропередач у нас повітряні, це також спрощує роботу. Дуже велика проблема буде з водопостачанням та водовідведенням. За понад рік без води труби вже просто згнили і розпалися. У нас є ділянки, де ми замінювали труби на поліетиленові. Якщо не було «прильоту», комунікації збереглися у гарному стані. Але таких труб у нас дуже мало було замінено. Тобто приблизно 85% комунікацій водопостачання та каналізації, на жаль, доведеться замінювати. Аналогічно – стояки у пошкоджених багатоквартирних будинках, – каже голова громади. – У нас все тримається на генераторах – від мобільного зв’язку до подачі води з декількох артезіанських свердловин, що залишилися, та роботи лікарні. Все це відбувається під обстрілами».

Жителі місцевих багатоповерхівок, ховаючись від обстрілів змушені жити у підвалах
Фото: Укрінформ

Поки тривають щоденні атаки, а ворожі позиції знаходяться на відстані 10 кілометрів від міста, планувати відбудову непросто. Сьогодні для керівників прифронтових населених пунктів першочергове завдання – у вкрай складних умовах забезпечувати життя громади, допомагати людям, які лишаються, та намагатися зберегти те, що не зруйнували росіяни.

Черговий зруйнований російськими ракетами двоповерховий багатоквартирний будинок у Гуляйполі – один серед багатьох подібних
Фото: Запорізька обласна прокуратура

«На базі комунального підприємства ми створили будівельну бригаду. Це ті люди, які ладнають об’єкти – школи, садочки, лікарні, які ще можна врятувати. Громада отримує будівельний матеріал: листи OSB, рейку, брезент, гвіздки, – розповідає Сергій Ярмак. – Якщо, наприклад, пошкоджена покрівля у школі, то ми накриваємо її брезентом і врятуємо приміщення. Щоб діти після війни, коли все ще не буде відремонтовано, хоча б могли сидіти у класах і навчатися. Аналогічно – садочки та лікарня. Закриваємо розбиті вікна листи OSB, щоб максимально врятувати те, що можна».

Руйнування в Гуляйполі після багатомісячних систематичних російських обстрілів
Фото: Ірина Єгорова

«Гуляйпільська громада знаходиться у зоні активних бойових дій. У нас майже все зруйноване. Це все можливо відбудувати тільки за державний кошт і кошти міжнародних донорів. За міський бюджет ми не зможемо якнайшвидше відремонтувати територію. А це дуже важливо. Щоб людина повернулася додому, їй потрібно максимально швидко надати елементарні блага, на які ми раніше не звертали увагу: воду, світло, газ, а також дати роботу, школу і садок для дітей. Це все потрібно одночасно відновлювати в комплексі, – каже голова громади. – Ті власники підприємств, з якими я спілкувався, планують повертатися, відбудовуватися та працювати. Наші найбільші платники податків – це фермери. Деякі з них і зараз намагаються працювати хоча б на тих землях, які не заміновані чи не обстрілюються. Жителі громади також планують повертатися. Але ми чудово розуміємо, що частина молоді, на жаль, вже не повернеться. Чи можуть бути села, які не будуть відбудовані? Все буде залежати від того, чи повернуться туди люди. Я думаю, це найголовніше питання. Якщо люди будуть повертатися, то відбудовувати потрібно».

У сусідній Оріхівській громаді ситуація не краще. Зруйновано понад 50% приватного сектору, з 56 багатоповерхівок усі так чи інакше зазнали пошкоджень. Немає жодного соціального об’єкта, який би не постраждав внаслідок російських обстрілів.

Школи, дитячі садочки, будинок культури, бібліотека, спортивна та музична школа – усі з них мають менші або більші руйнування. У місті понад рік фактично немає світла, води та газу. У громаді лишається менше ніж 10% довоєнної кількості населення.

Практика деокупованого Тростянця, який допоможе у відновленні інших постраждалих громад

Поки на півдні України Оріхів та Гуляйполе лише готуються до повернення мирного життя та початку відбудови, деокуповані минулої весни міста на півночі країни всі свої зусилля витрачають на відновлення зруйнованої інфраструктури і, як першопрохідці, накопичують корисний досвід, яким згодом зможуть скористатися і на Запоріжжі.

Одне з таких – містечко Тростянець Сумської області, що знаходиться за 35 кілометрів від російсько-українського кордону. Довоєнна кількість жителів у громаді така сама, як і в Оріхові та Гуляйполі – близько 20 тисяч. Завдяки активному місцевому самоврядуванню, децентралізації, а також інвестиціям і податкам місцевої шоколадної фабрики до 24 лютого 2022 року Тростянецьку громаду згадували як одну з найбільш успішних в Україні. Повномасштабне вторгнення та окупація міста завдали багатомільйонних збитків та відкинули лідера стрімких реформ на 10-15 років. Попри все, після захоплення та бойових дій за майже рік після деокупації місто залучило більш ніж 100 мільйонів гривень позабюджетних коштів та зуміло відновити 60% пошкодженої інфраструктури.

Найбільше пошкоджена центральна частина міста. Зокрема, був повністю зруйнований район залізничного вокзалу та автовокзалу.
Фото: Олександр Парфіло

Містечко перебувало в окупації з першого дня повномасштабного вторгнення до 26 березня. По собі армія РФ залишила величезні руйнування. За оцінками проєкту RebuildUA, оцінка сукупних збитків внаслідок нападу РФ сягає близько $104 млн. Загалом у місті пошкоджено 829 споруд (660 житлових та присадибних будівель, 63 промислові будівлі та будівництво, 91 та 7 об’єктів соціальної та адміністративної інфраструктури відповідно). З них 134 будівлі зруйновано (повністю або значною мірою), зокрема, 58 приватних будинків та 240 квартир.

Тростянецька шоколадна фабрика.
Фото: Тростянець INFO

Гордістю міста була Тростянецька шоколадна фабрика – підприємство, що входить до групи американських компаній Mondelēz International (ПрАТ «Монделіс Україна»). Компанія представлена в Україні брендами шоколадної продукції Milka та «Корона», печива Oreo, TUC, Belvita, бісквітних тістечок «Ведмедик Барні». У 2010 році власники інвестували у виробництво $40 млн. Фабрика дала великий поштовх для розвитку малого бізнесу і щорічно приносила бюджету громаду близько 20 мільйонів гривень. Під час окупації фабрика зазнала пограбувань та руйнувань.

Зруйнована лікарня Тростянця, яку росіяни розстріляли з танків. Загальна оцінка руйнувань будівель соціальної інфраструктури у місті – $34,9 млн.
Фото: Тростянець INFO

«Те, що залишилося після звільнення міста – суцільне жахіття. Окупація – це не тільки обстріли, а ще й грабунок. Камери спостереження, сервери, комп’ютери, комунальна техніка, навіть інструменти: росіяни вкрали все, що бачили. «Швидкі», автобуси – все було викрадене. А що не змогли забрати – розстріляли. Сильно постраждала наша лікарня (за рік до того громада завершила реконструкцію закладу, – прим. ред.). Росіяни її впритул розстріляли з танків – 38 пострілами навмисно знищували будівлю, – розповів на вебінарі «Відновлення міст, зруйнованих війною: досвід, виклики та можливості» від ГО «АНТС» Тростянецький міський голова Юрій Бова. – Ми повернулися у порожнє місто, розграбоване на 99% відсотків. Не буду казати про стан водогонів, каналізації, електропроводки. Комунальникам навіть не було, де гайкові ключі взяти, щоб почати ремонт. На жаль, окупованим наразі містам доведеться зустрітися з такою ж проблемою.

Тростянецький міський голова Юрій Бова
Фото: Facebook

Вкрай важливе завдання після деокупації – ретельна фіксація збитків та пошкоджень

У Тростянці влада вирішила не вимагати заяв від мешканців та організацій, а взяти ініціативу на себе. Для цього були створені декілька комісій, які поступово вулиця за вулицею, будинок за будинком відповідно до встановленого та анонсованого графіка обходили всі помешкання людей. «У вас має бути створена архівна справа по кожній будівлі з актом обстеження, фотознімками, посиланням на відеофіксацію, яку потрібно буде зберігати, поки будівля не буде відновлена, – розказав очільник  громади. – Ці фото знадобляться для правоохоронців, міжнародної спільноти, на запити журналістів».

П’ятиповерхівка по вулиці Нескучанська, 9
Фото: Тростянець INFO

Досвід Тростянецької громади каже про те, що в процесі відбудови потрібно не чекати на підтримку з державного бюджету, а, в першу чергу, розраховувати на власні сили та використовувати усі особисті зв’язки та контакти з міжнародними організаціями, спонсорами, бізнесом та громадськими організаціями.

Зруйнований житловий багатоповерховий будинок у Тростянці
Фото: Олександр Парфіло

«В умовах пограбованого знищеного міста розраховувати на бюджетні надходження від малого та середнього бізнесу не доводиться. У держави зараз першочергове завдання – підтримка Збройних сил України та боєздатності країни. Моя порада дуже проста – відкривати вашу телефонну книгу і звертатися за допомогою до міжнародних фондів,  спонсорів, організацій, з якими співпрацювали. Це системна робота. Ми у своїй практиці написали понад 500 листів, щоб почати роботу і максимально швидко розпочати відновлення, починаючи зі скління вікон. Як ми робимо? Бачимо публікації про допомогу донора в якомусь місті, знаходимо контакти, пишемо листа, де описуємо об’єкти, які можуть потрапити у його поле зору, і запрошуємо до співпраці у Тростянецьку громаду. Є десятки організацій. Хтось працює з дитсадочками, хтось зі школами, хтось може дати техніку, хтось працює з водоканалами», – ділиться Юрій Бова.

Зруйнована Cадиба Кеніга. Загальна оцінка руйнувань будівель культури, релігії та спорту у громаді – $2,19 млн.
Фото: Тростянець INFO

Міжнародні організації, які готові допомогти у відновленні деокупованим та постраждалим громадам, цінують системний підхід

«Кожен донор, до якого ви будете звертатися, запитає, що саме вам потрібно. Моя порада – зробити переліки необхідної техніки, обладнання, продукції. Якщо вам потрібен екскаватор чи сміттєвоз для комунального господарства, визначте, який конкретно вам потрібен. Аналогічно – щодо комп’ютерів, медичного обладнання тощо. Такий підхід викликає максимальну довіру донорів, які розуміють, що ви системно опрацювали питання, – зазначив голова громади. – Після отримання допомоги раджу обов’язково зробити про це широке інформаційне повідомлення для мешканців та донора з фото- та відеозвітністю. Це допоможе підтримувати нормальний зв’язок. Багато донорів, які до нас приходили, спершу реалізували невеликі проєкти, дивилися на нашу роботу та звітність, а потім приходили знову. Наприклад, Нідерландська громадська організація Open Door Ukraine спочатку зробила маленький об’єкт, а зараз ремонтують школу».

Проект відновлення школи у селі Солдатське Тростянецької громади

Фонд Open Door Ukraine виділив на ремонт покрівлі школи 45 тис євро. Решту на відновлення школи, зруйнованої ворожим снарядом,  виділять з міського бюджету. Це вже четверта благодійна справа фонду в громаді. Перед цим нідерландська організація допомогла у відновленні ФАПу в селі Станова, а також допомогла у придбанні меблів та побутової техніки для відкриття центрів комплексного проживання ВПО в селах Мартинівка і Дернове.

У голови Тростянця немає сумніву в тому, що міжнародні партнери будуть надавати великий обсяг допомоги для повоєнної відбудови України. Але, за його словами, вкрай важливою умовою успіху цієї роботи є стратегічний підхід до відбудови.

«На всіх майданчиках, де ми виступаємо, говоримо: наше завдання – не відновлювати те, що було, наприклад, старі очисні споруди часів СРСР, а думати про повну перебудову системи: нові проєкти та нові технології. Звісно, нам, як місцевому самоврядуванню, боляче дивитися на зруйновану інфраструктуру, але це потрібно сприймати, як шанс зробити деякі об’єкти абсолютно новими та сучасними. Можливо, радянський будинок культури краще взагалі перетворити у молодіжний хаб, – каже Юрій Бова. – Важливо запитувати міжнародних партнерів не лише про закриття нагальних потреб, а й шукати можливості для навчання ваших фахівців, передачі їм нового досвіду. Максимально розвивайте міжнародні партнерства. Усі країни готові до співпраці. Кожне партнерство – це досвід, який ви зможете впроваджувати у своїх громадах, він допоможе у відновленні пошкоджених об’єктів».

Стратегія відбудови зруйнованої інфраструктури обов’язково має включати заходи для зменшення витрат на енергоресурси та збільшення автономності

«Проектуючи об’єкти, робіть їх максимально енергонезалежними. Коли ми говоримо про сталу енергетику і втілення енергоефективних рішень, донор це оцінить, бо у їхніх країнах це питання також дуже гостро стоїть. Наша держава також вимагає енергоефективність та інклюзивність. Пам’ятайте про це, готуючи проєкти на відновлення. Якщо говоримо про відбудову зруйнованого будинку, це має бути не тільки відновлення функціональне (заміна вікон та дверей, ремонт комунікацій і т.д.), а й термомодернізація стін, заходи з енергозбереження тощо. Обов’язково включайте цю складову, щоб потім не переробляти, – розповідає голова Тростянецької громади. – Кожна будівля повинна споживати менше ресурсів, в ідеалі взагалі бути незалежної щодо світла чи газу. Ми, наприклад, виконуючи реконструкцію лікарні, на її даху завдяки співпраці з агентством GIZ (Німецьке товариство міжнародного співробітництва) та Асоціацією енергоефективних міст встановлюємо сонячну станцію. Перша черга (45 кВт) вже працює, другу (63 кВт) запустимо невдовзі. Так ми вже робимо медичний заклад незалежним  від електропостачання».

На даху дитячого відділення встановили сонячну електростанцію потужністю 45 кВт, яка забезпечує роботу корпусу, де розміщені лабораторії та тимчасово розміщена поліклініка.
Фото: «Асоціація Енергоефективні міста України»

Фінансування цього проєкту здійснювалось коштом Швейцарської конфедерації в рамках впровадження Європейської Енергетичної Відзнаки, сума вкладених коштів складає 3,3 млн грн. На даху корпусу стаціонару запрацює електростанція на 63 кВт, яка забезпечить безперебійну роботу частини відділень стаціонару та модульної поліклініки, яка наразі будується на території Тростянецької міської лікарні.

Довгострокове планування допоможе визначити, в якому напрямку рухається громада і які ресурси потрібні для відбудови

Одним з елементів стратегічного відновлення Тростянця стала розробка мастер плану «New Balance Trostianets». Цей інструмент розвитку території на волонтерських засадах був розроблений австрійськими компаніями CES clean energy solutions, iC consulenten, tbw research та Modul5 за підтримки незалежних експертів.

«Мастер план – це документ про довгострокове планування, стратегічне бачення на 30 наступних років, який базується на існуючих стратегіях міста (наприклад, стратегія соціально-економічного розвитку). В основу мастер плану лягає бажання уникнути системної української проблеми – «латання дірок» замість того, щоб остаточно вирішити проблему, зробивши краще, ніж було, – розповідала на вебінарі «Відновлення міст, зруйнованих війною: досвід, виклики та можливості» виконавча директорка iC consulenten в Україні Олена Рибак. – Мастер план дає зрозуміти, в якому напрямку рухається громада. Цей документ визначає ресурсну базу і механізми досягнення цілей для подальшого оперативного чи середньострокового планування».

Під час роботи над мастер планом експерти провели мапування просторів і визначили основні актуальні зони міста (комерційний осередок, центральний майданчик міста, культурний осередок, освітній осередок, спортивно-розважальний осередок тощо), а також визначили маршрути сполучення між ними. На базі цього урбаністичного планування були визначені конкретні об’єкти, під які можна шукати партнерів для інвестицій та реалізації ідей. Наприклад, будівництво торгового центру, ринку, станції громадського транспорту (комерційний осередок), організація ринку фермерських продуктів або народних промислів «хендмейд», кафе (центральний майданчик міста), зони відпочинку зі сценою, спортивно-готельної інфраструктури (спортивно-розважальний осередок) тощо.

Елементи плану відновлення інфраструктури життєдіяльності міста
Фото: мастер план «New Balance Trostianets»

«Наступний крок – детальне формування напрямків відновлення інфраструктури життєдіяльності міста. У випадку Тростянця, зокрема, створення сміттєзвалища з новим центром переробки та нової очисної станції. 77% річного попиту населення на електроенергію забезпечать сонячні станції великої потужності. Також у планах – створення заводу на біомасі для генерації теплової енергії. Під кожен з цих напрямків спільно з містом були пропрацьовано деталі, визначені пріоритети і зроблені розрахунки обсягів інвестицій на певні проміжні цілі у стратегії розвитку на 2024-2050 роки, – розповіла Олена Рибак. – Як приклад, стратегія розвитку системи інфраструктури водопостачання та водовідведення, спрямована на те, щоб зробити її відповідною міжнародним стандартам та директивам ЄС (якість питної води, очищення стічних вод та осаду тощо). На це всього необхідно близько 100 мільйонів євро. Ми зробили певну пріоритизацію заходів, які допоможуть місту та партнерам зрозуміти, з чого варто почати і що робити на першому і наступному етапах. Аналогічно – і по інших напрямках розвитку інфраструктури: стратегії поводження з відходами, генерації енергії, опалення та постачання гарячої води тощо».

Елементи плану відновлення інфраструктури життєдіяльності міста
Фото: мастер план «New Balance Trostianets»

Окрім того, для громади планують розробити  новий бренд «Тростянець – найсолодше міста України». Серед ідей, що пропонують у мастер плані, відкрити філію відомої європейської кондитерської, організувати освітню програму для молодих шоколатьє та кондитерів, а також пов’язати ключові особливості міста (туризм, фестивалі, культура тощо) з брендингом.

Елементи плану відновлення інфраструктури життєдіяльності міста
Фото: мастер план «New Balance Trostianets»

«Що ми досягли в результат? По-перше, підготували стратегічний програмний документ з діапазоном планування у 30 років, в зрозумілому для міжнародних партнерів форматі. Наявність таких програмних документів означає, що місцеве самоврядування приймає рішення з огляду на певний рівень стратегічного бачення. По-друге, задекларували план «нульового використання газу». Тростянець планує стати енергонезалежним, наскільки це можливо. По-третє, зробили розрахунки для інвестиційного планування, з певною пріоритизацією, але без термінових заходів, – підсумувала виконавча директорка iC consulenten в Україні. – Ми пропонуємо один з варіантів підходу до відбудови українських міст. Тростянець – за декілька десятків кілометрів від кордону. І для багатьох це аргумент щодо того, чи повертатися сюди чи ні. Але наявність такого рівня планування та інвестицій, знаючи запал міської влади, я думаю, має стати дуже вагомим сигналом, що у прикордонного міста є майбутнє і воно круте».

Ініціативність у пошуку рішень та дорожня карта відбудови допомагає досягти результату

Після деокупації у Тростянці вдалося відновити вже приблизно 60% об’єктів. Все невелике, що можна було відновити, відновили. Деякі з об’єктів – не просто відремонтовані, а перебудовані та отримали краще обладнання, ніж було. За статистикою міської ради, повернулися більше 95% жителів. Ба більше, до міста приїжджають вимушено переміщені особи з інших регіонів України.

Архітектори презентували громадськості концепцію майбутньої розбудови Тростянця. На візуалізації – концепція відбудови одного з кварталів.
Фото: Тростянецька міська рада

«З Тростянцем минулого року працювало 130 різноманітних недержавних суб’єктів – від фізичних осіб до різних міжнародних структур. Таким чином на сьогодні на відновлення нашої громади вдалося залучити близько 100 мільйонів гривень, – підсумовує Юрій Бова. – Звісно, ще дуже багато роботи. Наприклад, одна школа та один дитячий садок залишилися невідновленими. Або такий великий об’єкт, як залізничний вокзал з привокзальною площею».

Принцип «зеленого» повоєнного відновлення має бути ключовим для України

«Головний принцип відновлення громад України після війни – «краще, ніж було».Тобто це шанс створити «ідеальну картинку» майбутнього громади – та почати планувати кроки до її реалізації. Саме зараз, не чекаючи завершення війни, коли міжнародна спільнота вірить у нашу перемогу та готова допомагати відбудові. І саме тому, що Європейський Союз буде ключовим донором для України і вже дивиться на нас як на партнера, наскрізним принципом має бути саме «зелене відновлення». Наші плани відбудови та реформування мають відповідати європейському Зеленому курсу Green Deal», – зазначає голова ГО «Екосенс», координаторка Ради відновлення Запоріжжя Тетяна Жавжарова.

Голова громадської організації «Екосенс» Тетяна Жавжарова

За словами експертки, для забезпечення сталого розвитку громадам під час повоєнної відбудови потрібно пам’ятати про відповідність будівництва європейським екологічним стандартам: врахування кліматичних цілей, природоохоронної політики та політики соціального захисту.

«Відбудовуючи «хрущовку», провести термомодернізацію, оновити труби водопостачання. При будівництві, відбудові інфраструктури, підприємств та фермерських господарств мають застосовувати найкращі доступні технології з мінімальним впливом на довкілля та максимально ефективним споживанням ресурсів. Наприклад, школи чи лікарні будувати за технологію passive house, використовувати сонячні колектори для нагріву води замість бойлерів, планувати їхні двори з достатнім озелененням, а не викладені плиткою. Відбудовувати фермерське господарство уже з крапельним поливом замість труб з Каховського водосховища та з сонячними електростанціями тощо», – каже Тетяна Жавжарова, додаючи, що успішне втілення таких ідей можливе за умови стратегічного планування.

«Спершу складається Програма комплексного відновлення території громад (Методичні рекомендації щодо її розроблення знайдете на сайті нашої організації). Зокрема, важливо зробити якісний збір вихідних даних про пошкодження та потреби, залучити громадськість та експертів до аналізу та планування, врахувати цілі сталого енергетичного розвитку та адаптації до зміни клімату, – підкреслює голова ГО «Екосенс». – Інвестиційні проєкти та проєкти державно-приватного партнерства громади уже можна подавати до цифрового сервісу DREAM (Екосистема цифрової реставрації для відповідального управління, який зараз на стадії наповнення).

***

Наприкінці квітня уряд визначив перші шість зруйнованих населених пунктів, відбудова яких у рамках експериментального проєкту буде проходити комплексно та за принципом «краще, ніж було». Це згаданий Тростянець у Сумській області, а також Бородянка та Мощун у Київській області, Посад-Покровське в Херсонській області, Циркуни в Харківській області та Ягідне в Чернігівській області.

Досвід відбудови цих населених пунктів обіцяють масштабувати та використати для відновлення усіх міст та сіл, які були пошкоджені внаслідок російського вторгнення. Зокрема, і прифронтових населених пунктів Запорізької області, кількість такої роботи в яких щоденно збільшується після чергових російських атак.

Текст – Андрій Вавілов


Читайте також:

Післявоєнна «зелена» відбудова Запоріжжя: яким має бути відновлення зруйнованих будинків

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!

0