Полігони, мінування та забруднення: як російська армія знищує південь Запорізької області та унікальну екосистему Азовського моря

Російське вторгнення перетворило бази відпочинку популярного серед українських відпочивальників Азовського узбережжя на військові бази та шпиталі для окупаційних сил. Унікальні природоохоронні території, наприклад Бирючий Острів та Приазовський національний парк, ворог нещадно використовує в якості військових полігонів. А унікальна екосистема Азовського моря щоденно зазнає негативного впливу від бойових дій, масштаб якого наразі неможливо повною мірою оцінити.

Як Азовське море та прибережні екосистеми потерпають від війни – у статті «Першого Запорізького».

Нагадаємо, наша редакція готує спеціальний проєкт, в якому розповідає про те, як злочини РФ завдають непоправної шкоди довкіллю та навколишньому середовищу Запорізької області.

Азовське море стало внутрішніми водами РФ, які вона повністю контролює

«Щоб зрозуміти значення Азовського моря для Російської Федерації, потрібно повернутися на 20 років у минуле, щонайменше до Тузлинської кризи (конфлікт навколо острова Тузла, у 2003 році, – прим.). За її результатами українське керівництво «повелось» на російську провокацію: Азовське море оголосили внутрішніми водами двох держав. Це такий збочений термін, якого немає в міжнародному морському праві. Є або внутрішні води однієї держави (її національна територія), або міжнародні води, – розповів військовий моряк у відставці, керівник безпекових програм «Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук. – Після 2014 року, коли росіяни захопили Крим і почали контролювати головний вхід в Азов через Керченську протоку, доля моря вже була вирішена».

Після повномасштабного вторгнення і захоплення півдня України від Маріуполя до Криму Азовське море фактично перетворилося у внутрішні води Російської Федерації.

«Через те, що наші війська відкинуті на досить далеку відстань від морського узбережжя, то ми не маємо спроможності наносити удари по ворожим силам в Азовському морі. Час від часу з’являються такі можливості. На початку вторгнення під час унікальної операції, яку ще не вдавалося повторити, Україна «Точкою-У» потопила невеликий десантний корабель у Бердянську. Після того була досить велика перерва, але приблизно з осені минулого року росіяни знову почали використовували маршрут Новоросійськ-Бердянськ для перевезення особового складу і техніки. Зараз вже ми діємо морськими дронами. Є успіхи у північно-західній частині Чорного моря. На початку серпня відбулося добряче ураження «Оленегорського горняка» (російський великий десантний корабель, – прим.) у Новоросійській бухті».

Попри такі успіхи експерт констатує, що Азовське море повністю контролюється росіянами: як його водна поверхня, так і повітряний простір над ним.

«У РФ є декілька основних логістичних маршрутів для забезпечення тих сил, які діють на півдні нашої держави. Перший – сухопутним коридором через Таганрог і Маріуполь. Другий (довший, але більш безпечний для росіян) – через Крим. Третій – бойовими кораблями і допоміжними суднами через Азовське море на Маріуполь і Бердянськ, яким росіяни поки успішно користуються, – зазначає Павло Лакійчук. – Азов залишається як військовою, так і цивільною внутрішньою транспортною магістраллю росіян від Волгодону (Волго-Донський судноплавний канал, що з’єднує Волгу і Дон, – прим.) до Чорного моря. Коли йде мова про підвищення оборони Кримського мосту через Керченську протоку, це є і укріплення передового рубежу їхнього внутрішнього Азовського моря».

Крім того, довготривалим наслідком російського вторгнення для безпеки Азовського моря, на думку військового експерта, стане його мінування. Західні експерти вже називають Україну найбільш замінованою європейською державою, а Чорне море – найбільш замінованим в Європі. Втім, Павло Лакійчук переконаний, що найбільше від російських мін постраждає саме Азовське море.

«Мінна загроза там існувала ще після 2014 року. Але за останній час вона значно зросла. Коли ми будемо виганяти ворога на півдні, то, вочевидь,  він зробить все, щоб рекомендовані маршрути руху цивільних суден із наших портів були максимально замінованими, – зазначив керівник безпекових програм «Центру глобалістики «Стратегія ХХІ». – Коли ворог мінує поле, міни хоча б залишаються на одному місці. Якщо ви вже розмінували цю ділянку, то її можна вважати безпечною. У морі ж якірні міни шторми зривають з місця встановлення. Тож може бути таке, що минулого року ви розмінували цю водну ділянку, а завтра туди принесе нові боєприпаси. І доведеться все робити спочатку. Це дуже складна і невдячна робота».

Крім мінування акваторії Азовського моря, великою проблемою для безпеки довкілля є використання прибережних територій в якості полігонів.

«Якщо ЗСУ виводять з ладу великі російські боєздатні підрозділи, наприклад, бригаду, її відновлення у найближчих тилах неможливе. А бойове злагодження роти чи батальйону ворог проводить безпосередньо на захопленій території. Наш окупований південь – Азовське узбережжя, острів Джарилгач – росіяни фактично перетворили на полігони. Є низка таких у інших природних і заповідних місцях. Наприклад, дальню косу у Бердянську ворог фактично перетворив на стрільбище, – розповідає Павло Лакійчук. – На жаль, ми маємо справу з кочівниками. Їх не цікавить, що це наші заповідні або курортно-рекреаційні зони. Їм зручно, вони відстрілялися, кинули боєприпаси і пішли далі».

За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, лише на узбережжі ландшафтного заказника «Коса Федотова» розташовано не менше трьох полігонів, де росіяни проводять навчання підрозділів.

За словами аналітика, по мірі витіснення ворога з північно-західної частини Чорного моря, звідки він здійснював ракетні обстріли українських міст ракетами «Калібр» з кораблів, стає більшою ймовірність таких запусків саме з акваторії Азовського моря. І перші удари «Калібрами» з малого ракетного корабля вже були зафіксовані нещодавно.

«Східне узбережжя Азовського, район міста Єйськ, росіяни облюбували для здійснення запусків «шахедів» для нальотів на наші міста. Також по мірі витіснення ворога з Криму є потенційна загроза переміщення пускових установок берегових ракетних комплексів з півострова до полігонів в районі Єйська, щоб бити ракетами по Україні звідти, – підсумував військовий експерт. – Чим раніше ми вийдемо на узбережжя Азовського моря, тим більше шансів ці загрози частково чи повністю локалізувати або взагалі ліквідувати. Перерізавши сухопутний коридор до Криму, ми вирішимо серйозні задачі. Але, на жаль, повністю звільнити Азов нам не вдасться. До звільнення Криму, допоки ворог контролює основний вхід в Азовське море – Керченську протоку, говорити про демілітаризацію Азовського моря неможливо».

Екологічні проблеми у Приазов’ї на сьогодні вже очевидні. Страшно уявити, що доведеться побачити після деокупації

«Ще за радянських часів на узбережжі у Новопетрівці під Бердянськом був побудований полігон для того, щоб там можна було проводити навчання чи тренування як на суші, так і на морі. Залишки цієї інфраструктури використовуються окупантами сьогодні. Час від часу з’являються публікації в засобах масової інформації, в моніторингових телеграм-каналах про те, що у Бердянську чутно вибули. Дуже часто це звуки саме з полігону, де проводяться навчання. Оскільки Бердянський район – одна з найбільш віддалених точок від фронту, захоплена курортна інфраструктура використовується в якості казарм та шпиталів, – розповів заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов. – Наприклад, віддалене село Приморський Посад на узбережжі Азовського моря (ЗМІ повідомляли, що місцевим жителям заборонили доступ до берега, – прим.), я підозрюю, взагалі перетворили на суцільну казарму. У нас є місто Приморськ, де в ряд стоять побудовані ще з радянських часів великі бази відпочинку різноманітних підприємств. Все це узбережжя влаштовує ворога з точки зору розміщення, з точки зору комфорту, і активно використовується».

Попри це час від час ЗСУ «дістають» місця дислокації своїм озброєнням. Відомі випадки успішної «бавовни», як на базах відпочинку Бердянська, Приморська та згаданої Новопетрівки. Через скупчення російських підрозділів і приїзди ворожих високопосадовців, за інформацією Віктора Дудукалова, у цьому районі розміщена велика кількість ворожих засобів протиповітряної оборони, які не завжди ефективно намагаються «закривати» небо.

«Бердянськ і території Бердянського району використовуються, як такий «перевалочний пункт» для знов прибулих російських військових, які їдуть з території РФ, певний час тут знаходяться, а потім їдуть гинути переважно на Запорізькому напрямку», – пояснює заступник голови Бердянської райради.

«Після досвіду з «Саратовим» окупанти намагаються мімікрувати під цивільне судноплавство. Протягом цього тривалого часу вони використовують Азовське море для того, щоб суховантажними або іншими суднами привезти боєкомплект, техніку. І відповідно, щоб не йти назад порожніми, використовуючи портову інфраструктуру, вивозять збіжжя металобрухт, руду і т.д. За інформацією журналістів-розслідувачів, для цього, зокрема, використовують і ті кораблі, які свого часу «віджали» в Бердянську та Маріуполі. Оскільки Бердянський порт дуже добре видно з нагірної частини міста, використання портової інфраструктури переважно відбувається вночі», – розповідає Дудукалов.

Попри бойові дії та окупації, у Бердянську, за інформацією нашого співбесідника, продовжують займатися рибальством.

«Можна вийти в море на легкому човні. Здається, навіть є процедура реєстрації свого плавзасобу. Минулого року (що нас дуже здивувало) була інформація про те, що дозволено зареєструвати окрему сітку. На цьому вдало заробляють колаборанти, яким дозволили це поставити на бізнес російські ФСБшники. Тобто все використовується для заробітку грошей певним категоріям зрадників», – зазначив Віктор Дудукалов.

За його словами, під час окупації у Бердянську стала відчутною велика кількість екологічних проблем.

«Головне джерело водопостачання Бердянська – це річка Берда. Якість води жахлива, регулярні перебої та відключення. Зараз окупанти рапортують про те, що займаються геологічною розвідкою і бурінням свердловин господарським способом. Звісно, це все не відповідає стандартам. Крім того, у місті відкрили декілька колонок, які підпитують зі свердловин навколо Бердянська. Крім того, є інформація, що певні водозахисні споруди чи то вже заміновані, чи то будуть такими, щоб при контрнаступі використати на кшталт Каховської ГЕС для стримування просування ЗСУ, – каже заступник голови районної ради. – Станом на сьогодні екологічні проблеми вже очевидні. Зокрема, через водопостачання, засуху через руйнування Каховської ГЕС. Згадаємо викиди в Азовське море палива після удару по десантним кораблям. Що ми ще побачимо після деокупації – поки невідомо».

Як вже писав «Перший Запорізький» у квітні цього року, у Приазовському національному природному парку – природоохоронній території біля узбережжя Азовського моря – російські окупанти влаштували полігон, а на території заповідника Бирючий Острів задля розваги відстрілювали диких тварин. Зафіксовані численні пожежі в заповідних зонах та знищення острівця, на якому гніздилися червонокнижні пелікани. Дуже багато снарядів потрапляли в лимани з молодняком пеленгаса та бичка.

Через злочинні дії російських загарбників в Азовському морі почав гинути червонокнижний вид риб – Жовта тригла. За словами директора Приазовського національного природного парку Дмитра Воловика, до повномасштабного вторгнення за всю історію цієї природоохоронної території не було жодного випадку фіксації факту загибелі цього виду.

Аналіз екологічного стану Азовського моря потребує досліджень та моніторингу стану довкілля

За словами фахівців, наразі об’єктивно оцінити вплив російського вторгнення та бойових дій на екосистему Азовського моря можна тільки після проведення наукових досліджень та моніторингу стану довкілля в регіоні.

«Очевидними наслідками конфлікту можуть бути забруднення води та ґрунту, знищення природних об’єктів та екосистем, а також загроза для здоров’я людей та тварин. Руйнування екосистеми та природних об’єктів, які можуть призвести до зменшення біорізноманіття та загрози для деяких видів тварин та рослин, – розповів в інтерв’ю «Першому Запорізькому» начальник Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Олег Бігдан. – Проте для отримання точної інформації про стан навколишнього середовища необхідно провести комплексне дослідження, що має враховувати різноманітні фактори впливу бойових дій на екосистему Азовського моря».

За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, майже тисяча випадків загиблих дельфінів зафіксована по всьому узбережжю Чорного моря (в Україні, Болгарії та Туреччині). Скільки таких загиблих дельфінів дрейфує у морі, достеменно не відомо. За фактом екоциду дельфінів у Чорному морі внаслідок збройної агресії РФ прокуратурою вже порушені відповідні кримінальні провадження.

«Азовське море – дуже мілководне, але має достатньо велику площу – 37 тисяч квадратних кілометрів. Воно не таке солоне (від 6 до 14 проміле в залежності від місця), як Чорне море (18 проміле), завдяки чому там зберігається так звана понто-каспійська реліктова фауна, яка не виживає за більшої солоності або витісняється їх конкурентами з середземноморсько-чорноморської фауни. В Азовському морі живуть види, які існують там мільйонами років, – розповів доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена Національної академії наук України, старший науковий співробітник лабораторії морських хребетних тварин, координатор проєктів в Українському науковому центрі екології моря Павло Гольдін. – Завдяки комбінації гідрологічних умов (мілководність, наявність великих річок, які в нього впадають), Азовське море історично було дуже продуктивним. І ця продуктивність приваблювала і великих риб, і морських ссавців. В давні часи аж до ХХ сторіччя сюди щорічно мігрували тунці з Середземного моря. В 20-х роках минулого століття продуктивність моря почала знижуватися через зарегульованість стоку Дону і Кубані. Тобто змінився водообмін, потік природних органічних речовин, які слугували основою для біопродуктивності. Звичайно, це стало перепоною для нерестовища багатьох видів риб – від осетрових до оселедця. Після будівництва Цимлянського водосховища у 1952 році (на річці Дон у межах Ростовської і Волгоградської областей РФ, – прим.) ми спостерігаємо прогресивний занепад Азовського моря».

В Азовському морі існує два види морських ссавців – китоподібних: морська свиня і афаліна. Чисельність морської свині станом на 2013 рік науковці оцінювали щонайменше у декілька тисяч особин. Афалін в Азовському морі значно менше. 15 років тому їхню загальну кількість оцінювали на рівні приблизно 200 особин.

За словами Павла Гольдіна, зараз науковцям, які вивчають морську фауну, дуже складно оцінити екологічні наслідки російського вторгнення для Азовського моря. На відміну від Чорного моря, звідки з’являється бодай-якась інформація у відкритому доступі, передусім – соціальних мереж, з північного Приазов’я майже не з’являється нових даних.

«Наразі ми можемо виділити ризики, потенційні джерела загроз для Азовського моря. Перше – це наслідки обстрілів і бойових дій, які, зокрема, призводять до пожеж і шумового забруднення, як повітряного, так і підводного. Приміром, відомо, що постраждали прибережні екосистеми навколо Маріуполя. Орнітологи повідомляли, що зникли деякі види птахів, які там гніздились, – розповів науковець. – Все узбережжя захоплене росіянами, які там створюють свої полігони, звідки по нам стріляють. Це шкодить  прибережним угрупованням тварин. Чи не найбільша загроза для прибережних екосистем – це пожежі. Ми це можемо побачити з супутникових знімків.

Зокрема, Павло Гольдін переконаний, що від перебування росіян та внаслідок пожеж, які з цим пов’язані, постраждав Бирючий Острів.

«Головний чинник загроз для Азовського моря – це забруднення, яке може бути хімічним, біологічним, радіоактивним, шумовим і фізичним. Яскравий приклад фізичного забруднення – це будівництво Керченського мосту. Через наявність цієї штучної перешкоди значно замулюються Таманська затока, погіршується стан Керченської протоки і Азовського моря», – розповів Гольдін.

За словами вченого, джерелами хімічного забруднення були, зокрема, бомбардування промислових об’єктів Маріуполя, які могли призвести до витоку хімічних речовин, а також руйнування каналізаційних мереж, що призвело до витоку стічних вод.

«Це теж негативно впливає на морську екосистему, тому що стічні води містять хімічні речовини різного походження і мікроорганізми, які можуть бути збудниками захворювань. Зокрема, захворювань морських ссавців, – підкреслив доктор біологічних наук. – Ми з колегами розглядаємо це як реальну загрозу. Тому що неодноразово були випадки, коли з різними стічними водами в море потрапляють збудники хвороб, які потім викликали великі епізоотії (поширення заразних захворювань тварин за відносно короткий проміжок часу на значній території, – прим.) серед китоподібних. Наприклад, у Чорному морі в 2022 році гинули дуже багато морських свиней (це малі китоподіні, споріднені дельфінам), однією з причин якраз могли бути ці нові інфекції. З Азовського моря ми не маємо такої інформації, але це не означає, що там нічого не відбувалось. Дельфіни могли гинути, але їх могло викидати на узбережжя, де не бувають люди».

Ще один ризик для безпеки довкілля Азовського моря – це вплив шумового забруднення.

«На відміну від Чорного моря, в Азовському морі поки що не було ракетних пусків. Але там перебувають російські воєнні судна, які також несуть загрозу шумового забруднення. Крім того, ворожі кораблі, які йдуть з Каспійського моря, переносять баласт, з яким можуть потрапляти чужорідні організми, які теж впливають на екосистему Азовського моря», – підсумував провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України.

За словами Павла Гольдіна, в Чорному морі діють аналогічні джерела ризику. І українські науковці, маючи більше інформації для моніторингу (порівняно з Азовським морем), вже спостерігають різноманітні наслідки шкідливого впливу.

«Ми наразі не підводимо підсумків, але можна сказати, що бачимо дуже багато нових явищ, деякі з яких можуть бути пов’язані з війною. Змінюється гідрологічні умови, додаються вогнища забруднення, гинуть різні морські тварини, зокрема, китоподібні. Змінюється солоність, спостерігаємо численні пожежі, – зазначив фахівець. – У 2022 році в західній частині Чорного моря в українських водах загинуло приблизно вдвічі більше морських тварин, ніж середньорічно. У 2023 році ще зарано підбивати підсумки. Але можна сказати, що гине менше за середньорічний показник».

Головне фото: Pryazovia.com

Текст – Андрій Вавілов

Матеріал написаний за підтримки ГО «Інститут масової інформації», що реалізує проєкт «Підтримка активних громадян під тиском в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу

---

Читайте також:

• Родючі землі перетворили у поле бою: як російські снаряди отруюють ґрунти Запорізької області
• Знищення Каховського моря: які наслідки російського екоциду для Запоріжжя та області
• 12 мільярдів збитків: в.о. начальника Державної екологічної інспекції Південного округу в інтерв’ю розповів про наслідки нападу РФ для довкілля Запорізької області
• Повоєнне прибирання: що робити з будівельним сміттям від зруйнованих росіянами споруд у Запорізькій області

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!