USD: EUR:
... в Запорожье
Культура в бомбосховищі: як у прифронтових Запоріжжі та Харкові в часи війни укриття перетворили на концертні майданчики

Культура в бомбосховищі: як у прифронтових Запоріжжі та Харкові в часи війни укриття перетворили на концертні майданчики

Потенційна загроза ракетних ударів накладає безліч обмежень на культурне-мистецьке життя у прифронтових українських містах. Як війна змінила концертні сцени і чи вдалося закладам культури пристосуватися до роботи в умовах повітряної тривоги?

Цього дня у центрі прифронтового Запоріжжя – аншлаг. Вперше від початку повномасштабного вторгнення до міста приїхав відомий український поет і письменник Сергій Жадан – разом з колегами-літераторами Іриною Цілик та Андрієм Любкою в рамках поетичних читань Meridian Czernowitz. Реєстрацію на літературний вечір довелося закрити за два дні. Цікавість публіки була непересічною. До запорізького простору-укриття «Незламний хаб» міського палацу культури «Орбіта», розрахованого на 300 осіб, прийшло понад 700 глядачів. Жителі Запоріжжі могли послухати виступи відомих літераторів, придбати книгу улюбленого автора і потрапити на автограф- і фотосесію.

 Сергій Жадан у «Незламному хабі»
Сергій Жадан у «Незламному хабі»

Подібний культурно-масовий захід для прифронтового Запоріжжя – абсолютно непересічний. Бо у Запоріжжі, де щодня оголошують декілька сигналів повітряної тривоги, вкрай складно спокійно провести кількагодинний захід.

«В обласній філармонії, коли починається тривога, концерт або вистава зупиняється і всім глядачам потрібно спуститися до укриття. У «Незламному хабі» такої потреби немає – це дуже зручно. Тут мені більше подобається», – ділиться враженнями запоріжанка Світлана, завсідниця культурно-масових заходів. Такої думки

Головний герой вечора Сергій Жадан у спілкуванні з журналістами також хвалить місце проведення – концертний майданчик-укриття і зазначає, що в його рідному Харкові зараз майже немає місць, де можливо спокійно виступати з міркувань безпеки.

Сигнали повітряної тривоги змушують зупиняти концерти та вистави

Проводити публічні заходи у прифронтових Запоріжжі і Харкові – для організаторів вкрай непросте завдання. З початку повномасштабного вторгнення ці регіони – серед лідерів за кількістю сигналів повітряної тривоги. У Запорізькій області було оголошено 3077 тривог середньою тривалістю у 56 хвилин. На Харківщині – 3065, здебільшого 49 хвилин кожна. Для порівняння: на Буковині і Закарпатті – менше 400 сигналів тривоги з початку великої війни.

Рішення Рад оборони українських областей мають однозначні настанови. Коли оголошується сигнал «Повітряна тривога»,  будь-яка вистава або концерт негайно припиняється з міркувань безпеки, а всі гості мають організовано спуститися до сховища. При цьому укриття має відповідати визначеним ДСНС безпековим і санітарно-гігієнічним нормам, а також бути розрахованими на кількість глядацьких місць у залі. Від виконання цих умов і залежить робота того або іншого закладу культури.

Неабияке значення, звісно, має і наближеність міста до лінії зіткнення. В той час, як у Львові, приміром, відкривається найбільший у регіоні центр сучасного мистецтва Jam Factory Art Center, у прифронтових Харкові та Запоріжжі галузь культури вимушено потерпає від необхідних нововведень.

28 березня під час засідання Ради оборони Харківської області затвердили перелік безпечних місць, в яких дозволено проводити масові заходи на період дії воєнного стану. В обласному центрі до цього переліку ввійшли метрополітен та лише два заклади культури: центр сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр», що знаходиться у підвальному приміщенні Харківського національного університету імені Н. В. Каразіна, а також мала зала у цокольному приміщенні Харківського національного театру опери та балету ім. Лисенка, відома в місті як Театрально-концертний центр. Інші популярні у довоєнний час заклади культури, як Харківський академічний драматичний театр, театр ляльок ім. Афанасьєва, Харківська обласна філармонія та ін. – призупинили діяльність на своїх сценах через відсутність обладнаних відповідно до всіх приписів укриттів.

Премʼєрний показ документальної стрічки «Повернення до української мови» Ukraїner у ЄрміловЦентрі

Липневого засідання Ради оборони Харківської області безпекові заходи посилили і визначили, що відповідність захисних споруд нормам та проведення заходів напередодні мають погоджувати Національна поліція, Державна служба з надзвичайних ситуацій та Служба безпеки України. Відтак у серпні жоден з державних театрів Харкова не отримав дозволів на проведення вистав. У тому числі – зупинив роботу і вищезгаданий Театрально-концертний центр, який після попередньої заборони на декілька місяців став прихистком для прем’єр колег-театрів. Усі заплановані заходи довелося терміново переносити.

«Після початку російського вторгнення у нашому театрі короткий період навесні цього року проходили вистави. Ми обладнали наше сховище на цокольному поверсі, отримали погодження і могли грати на сцені. Після заборони, яка все змінила на 180 градусів, ненадовго альтернативою для всіх театрів став Театрально-концертний центр з великою сценою. Але і його роботу також зупинили восени, – розповіла керівниця літературно-драматургічної частини Харківського академічного українського драматичного театру імені Т. Г. Шевченка Маргарита Корнющенко. – Жоден з державних театрів Харкова – а в нас їх шість – на жаль, не пройшов перевірку і не отримав погодження. Наш театр знайшов для себе вихід із ситуації. Ми показуємо невелику кількість вистав на сценах декількох недержавних майданчиків міста – «ЄрміловЦентр» та «ART AREA ДК», які знаходяться під землею і відповідають нинішнім стандартам безпеки. Зараз це порятунок, хоча і дуже компромісний. Велика зала нашого театру розрахована на 850 глядачів, а сценічний майданчик «ART AREA ДК» – від 70 до 100 людей. «ЄрміловЦентр» – найменш комфортний майданчик, бо це мистецька галерея. Однак на цих показах ми завжди маємо аншлаги. Знаєте, це такі наші акти боротьби за життя мистецтва, які дуже цінні і для нас, і для наших глядачів».

Керівниця літературно-драматургічної частини Харківського академічного українського драматичного театру імені Т. Г. Шевченка Маргарита Корнющенко разом з письменником Сергієм Жаданом і режисером театру Олександром Ковшуном

За словами Корнющенко, причиною невдоволення харківських театралів є те, що культурно-мистецька галузь з обмеженнями, але працює в інших прикордонних та прифронтових регіонах України: не тільки у Чернігові і Сумах, а й Запоріжжі, Миколаєві та, навіть, у деокупованому Херсоні, який щодня опиняється під обстрілами ворога.

Після безпекових новел харківський культурний центр «ART AREA ДК» (театральна та концертна сцена, галерея, кінозал), що працює у центрі міста з 2016 року, отримало нове життя і стало прихистком для колег з державних установ – Харківського академічного драматичного театру ім. Шевченка, Харківської обласної філармонії та Харківського театру ляльок ім. Афанасьєва.

Харківський театр ляльок ім. Афанасьєва з виставою «Стійкий олов’яний солдатик» на сцені ART AREA ДК

«Насамперед, ART AREA ДК – це концертний майданчик. Ми відновили свою роботу влітку минулого року. Організовували лекції про мистецтво, почали робити концерти, літературні заходи. Але зараз, дійсно, у нас більше театральних подій. Наш майданчик знаходиться під бізнес-центром у підвальному приміщенні, що має статус бомбосховища і відповідає всім вимогам безпеки. Тож навесні ми отримали дозвіл на роботу від ДСНС. Театрали, які не отримали офіційного погодження, були дуже пригнічені таким рішенням. І вони тепер змушені викручуватися і грати на нашій сцені. Як би ми один одного не любили, але театр має працювати у власному приміщенні – з великою сценою, залаштунками, своєю атмосферою. Наш майданчик розрахований на 130 глядачів під час вистави, але встановлення декорацій зменшує кількість місць до 90-100. Зараз у нас вже заплановані заходи до 20 січня, багато подій у будні дні. Але так було і до повномасштабного вторгнення і заборони на роботу театрів, – розповів артдиректор «ART AREA ДК» Олексій Михайлов. – Добре, що театри можуть хоч так працювати, але все одно їхня кількість значно зменшилась. Є складнощі з привозом артистів, зменшується рентабельність заходів. Скорочення культурного життя пригнічує людей. Люди просто відвикають від культури. Їхню увагу забирають інші розваги, вони вирішують по-іншому проводити своє дозвілля. При цьому поряд з театрами у центрі міста працюють величезні супермаркети, магазини, кав’ярні. Навіть, у Херсоні відкрився театральний сезон!».

Артдиректор «ART AREA ДК» Олексій Михайлов

Майданчиками для більш масових заходів у Харкові вимушено стали два приватні конференц-зали для проведення різних ділових і громадських заходів – Fabrika.space та  Radmir Expo Hall, які обладнані великими укриттями. В обох графік подій вже розписаний до лютого.

Рада оборони Запорізької області також ухвалила рішення щодо обмежень на проведення культурно-масових заходів. Реалії воєнного часу наклали на заклади культури серйозні обов’язки щодо правил безпеки та обладнання укриттів, але не зупинили їхню роботу. Усі майданчики обласного підпорядкування, такі як, Запорізька обласна філармонія, Театр юного глядача, Запорізький театр ляльок, Запорізький державний цирк та Запорізький академічний обласний театр імені Володимира Магара виконують необхідні настанови та з певними обмеженнями, але все ж продовжують свою роботу. У згаданому театрі імені Магара, наприклад, після оголошення повітряної тривоги показ вистави припиняється, а всі глядачі мають пройти в укриття театру або інше безпечне місце. Якщо тривога триватиме понад 45 хвилин, показ вистави відміняють, а придбані квитки стануть перепусткою на будь-яку з наступних вистав репертуару театру.

У прифронтовому Запоріжжі у підвалах палаців культури побудували концертні майданчики

Виклики воєнного часу змушують шукати креативні рішення, які дозволяють проводити концерти та вистави з дотриманням актуальних норм безпеки. Щоб безпечно відновити культурно-мистецьке життя у прифронтовому Запоріжжі, місцева влада та бізнес швидко відреагували на актуальні запити воєнного часу та створили нові підземні концертні майданчики. Безпечне середовище яких дозволяє не перериватися під час сигналу повітряної тривоги, а значить – не псувати святкову атмосферу вистави або концерту.

Першим на вимоги часу відреагував приватний бізнес. Власник нерухомості у центрі міста відкрив для проведення заходів бомбосховище власної будівлі. «Бункер «Перемога» став першим підземним майданчиком для проведення масових заходів у безпечному форматі.

«Після початку війни та обстрілів раптово виявилося, що жодних бомбосховищ у місті немає. Ідея народилася із практичного застосування. Я облаштував підвал своєї будівлі, який і будувався з цією функцією, але до вторгнення не використовувався. Був зроблений  косметичний ремонт, занесли меблі: перші заходи проводились паралельно», – розповів підприємець Максим Дрозденко.

За його словами, бомбосховище, яке чи не єдине у Запоріжжі здатне витримати тактичний ядерний удар, під час заходу одночасно вміщує до 500 осіб. Щоб зібрати гроші на облаштування культурного хабу, Максим Дрозденко випустив і продав обмежену колекцію поштових марок із карикатурним зображенням Путіна і Лаврова, кумедні скульптури яких підприємець створив у відповідь на російську пропаганду у 2014 році.

За рік після відкриття у бункері «Перемога» вже провели кількадесят різноманітних заходів. У більшості – соціального призначення на прохання органів влади. Нещодавно тут проводив свій концерт відомий український комік Антон Тимошенко, найближчим часом у цьому сховищі анонсували концерт іншого гумориста – Василя Байдака.

«Наголошую, бункер використовувався і використовується в основному під державні програми. Жодних грошей він не заробляє, це суто соціальне навантаження», – підсумував Максим Дрозденко.

Бункер Перемога Запоріжжя
Концерт артистів «Квартал 95», Наталії Могилевської та Віталія Козловського для військових, лікарів та внутрішньо переміщених осіб у «Бункері «Перемога»

Після бізнесу на запит поціновувачів культури у Запоріжжі відреагувала місцева влада і почала створювати власну мережу відкритих просторів-укриттів у підвалах місцевих палаців культури.

У червні цього року у приміщенні колишньої машинної зали ПК «Орбіта», яке з початку війни використовувалося як тимчасове укриття, після повної реновації відкрили мультифункціональний простір «Незламний хаб» площею близько 400 квадратних метрів. Тут зробили дизайнерський ремонт, підготували санвузли, встановили сучасну вентиляцію і освітлення. Оновлене найпростіше укриття, що відповідає стандартам безпеки, дозволяє проводити різноманітні культурні й освітні заходи, а також заняття для дітей без переривання на сигнал повітряної тривоги. Зручним майданчиком вже успішно користуються не лише міські гуртки, а й організатори різноманітних шоу та концертів.

Незламний хаб Орбіта Запоріжжя
«Незламний хаб» у запорізькому палаці культури «Орбіта»

За декілька місяців аналогічне сучасне і багатофункціональне сховище площею близько 500 квадратних метрів, де одночасно може перебувати до 600 людей, облаштували і в підвальному приміщенні палацу культури «Титан». Відповідність нормам безпеки (два входи та два виходи), сучасні вентиляція і протипожежна система дала можливість проводити творчі заняття та культурно-мистецькі заходи. В той же час можливість проведення різноманітних заходів не суперечить головному завданню: приведені до ладу сховища цілодобово відкриті для мешканців міста.

Простір-укриття Титан, ДК Титан
Простір-укриття «Титан» в однойменному палаці культури

У разі надзвичайної ситуації «Незламний хаб» у ПК «Орбіта» може вмістити понад 500 людей. Для розважального заходу з різноманітними активностями оптимальною буде кількість у 200+ учасників, у випадку кінопоказу або концерту – 100-150 посадкових місць. Місткість «Титану» є трохи більшою: 650 людей в режимі укриття, 300+ учасників для масового заходу, 120-150 посадкових місць для концерту або кінопоказу.

«Після того, як стало зрозуміло, що лінія фронту у Запорізькій області стабілізувалася, постало питання приведення до ладу укриттів закладів культури – машинних залів, в яких після початку вторгнення кожного дня ночували  400-500 людей. Подивившись на масштаби цих сховищ, виникла ідея створити укриття подвійного призначення. У палаці культура «Орбіта» під шаром фарби ми побачили цікаві цегляні стіни, попросили [запорізького художника графіті] Дениса «Ліптона» зробити розпис, з дозволу авторів повісили постери учасників Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва BIRUCHIY («Бірючий»), привели до ладу туалет. Все вимальовувалося і стало виглядати, як концертний майданчик. Тож ми зрозуміли, що ці укриття можуть використовуватися за прямим призначенням, а також як місце для проведення заходів для дітей, різноманітних майстер-класів, для репетицій творчих колективів та, звичайно, для виступів і культурних заходів. Сьогодні я не бачу альтернативного майданчика, де у Запоріжжі можна було б зручно і безпечно провести захід, – розповів директор департаменту культури і туризму Запорізької міської ради Сергій  Білов. – Спочатку ми відмовлялися від комерційних концертів. Хоча з нами зв’язувалися і представники українських зірок, і організатори заходів, які пропонували провести у «Незламних хабах» свої заходи. Бо все ж таки першочергово – це укриття для людей. Але нам наводили приклади інших місць, наприклад, !FESTrepublic у Львові, де також проводять концерти в сховищі. Тож ми вагались, але потім все ж вирішили підтримати бізнес і дати можливість проводити заходи у наших укриттях. Для палаців культури це додаткові невеликі гроші, які можна спрямувати на різні господарські видатки. Але ми попереджаємо організаторів: якщо почнеться повітряна тривога (і за цим слідкує представник комунального «Центру культурних послуг»), жителі міста повинні мати можливість потрапити до укриття».

Сергій  Білов
Директор департаменту культури і туризму Запорізької міської ради Сергій  Білов (зліва)

За словами керівника міського департаменту культури і туризму, укриття користуються неабияким попитом. Щодня у «Незламному хабі» та «Титані» проводять по декілька різноманітних заходів, а графік подій розписаний щонайменше на тиждень наперед. Планується, що палац культури «Титан» стане базою для репетицій і виступів новоствореного муніципального театру «Дім актора» (об’єднання Театру танцю та театру-лабораторії Vie) та приватних театрів міста.

Зважаючи на попит та актуальність у воєнний час, у департаменті культури сподіваються, що за умови достатнього фінансування з міського бюджету мережа безпечних укриттів буде розширюватися. У палацах культури «Орбіта» та «Титан» є додаткові площі, які можна обладнати під аналогічні сучасні укриття. Також велике укриття площею понад 1000 квадратних метрів є, приміром, у палаці культури Хортицького району, де і до вторгнення були облаштовані класи для танцювальних та вокальних вправ.

Поки у Запоріжжі відкривають більше безпечних майданчиків для проведення культурно-масових заходів, Харківська обласна рада готова до експериментів і пропонує своїм митцям створити «електронну афішу». Тобто продавати квитки через інтернет і показувати вистави у режимі онлайн – за принципом сервісів Netflix або Megogo.

«Це дасть змогу зберегти трупи та репертуар театрів, оновити його, отримувати гроші, користуючись «електронною купівлею» квитків на наші онлайн-вистави, дати можливість глядачу у будь-яких куточках світу насолоджуватися майстерністю харківських акторів, доробком харківських культурних діячів, а також залишитись вагомою складовою культурного фронту України», – зазначила заступниця голови Харківської обласної ради Валерія Дзюба.

В облраді переконують, що цю ідею підтримали керівники закладів культури, але деталей щодо механізмів впровадження онлайн-вистав поки не повідомили.

В той же час у суботу, 25 листопада, на сцені Запорізької обласної філармонії відбулася довгоочікувана премʼєра першої вистави муніципального театру «Дім актора» – музично-хореографічної драми «Івасюк. Червона рута» про життя відомого та успішного українського композитора.

«Не дивлячись на війну, не дивлячись на недешеву вартість (250-500 гривень), всі квитки були продані за тиждень до вистави. Ми запитували у Запорізької обласної філармонії, чи можливо забронювати дату для другої вистави. Але до нового року у них все заброньовано. Тобто місто і культура живе, – підсумовує Сергій Білов. – Я думаю, зараз дуже важливо, щоб у Запоріжжі відбувалися культурні події. Це така психологічна підтримка для людей, які можуть прийти на захід і таким чином відволіктися, забути про той жах, який поряд з нами кожного дня. Цей ковток свіжого повітря зараз дуже необхідний».

***

Близькість до лінії фронту або російського кордону і велика потенційна загроза ракетних ударів трансформує культурно-мистецьке життя у прифронтових містах України. Відповідальність за життя людей в умовах війни змушує владу та контролюючі органи шукати нові рішення та змінювати звичні обставини.

Найперша необхідність воєнного часу – це наявність у закладу культури обладнаного укриття, що відповідає нормам безпеки і зможе прихистити глядачів або слухачів під час сигналу повітряної тривоги. Переривати шоу та спускатися до сховища – це незручно і для тих, хто на сцені, і для тих, хто у залі. Але за умови постійного ракетної загрози це стало неприємною буденністю, до якої потрібно звикати. Тож за таким принципом театри та концертні майданчики працюють у більшості прифронтових регіонів і змушені пристосовуватись, обираючи між двома варіантами: працювати обмежено на власній або орендованій сцені або взагалі зупинити діяльність.

Єдине рішення, яке дозволяє без ризику повернутися до довоєнної атмосфери у глядацькій залі у місті біля лінії зіткнення, це переїзд вистав та концертів на сцени під землею. У Харкові, поки влада пропонує театрам працювати онлайн, таку можливість реалізують приватні майданчики, які надають в оренду свою сцену. У Запоріжжі, яке також живе в умовах щоденних повітряних тривог, до цього питання стратегічно підійшов бізнес та міська влада, яка почала створювати мережу сучасних укриттів, облаштованих спеціально для проведення там масових культурних, освітніх та розважальних заходів. Два наявні майданчики великої площі вже користуються гарним попитом і підказують: цілком ймовірно, якщо війна надовго, за таким креативним рішенням – майбутнє існування мистецької галузі.

Текст – Андрій Вавілов, Яна Петрова. Фото – з архівів героїв публікації, Запорізької міської ради та Запорізької ОВА

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Зелене відновлення Запоріжжя: чи можливо зробити багатоповерхівки енергоефективними?


Читайте також:

Доступна відбудова Запоріжжя: чому важливе відновлення, яке відповідатиме потребам людей з інвалідністю

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!

0