USD: EUR:
... в Запорожье
Повоєнне прибирання: що робити з будівельним сміттям від зруйнованих росіянами споруд у Запорізькій області

Повоєнне прибирання: що робити з будівельним сміттям від зруйнованих росіянами споруд у Запорізькій області

Регулярні обстріли російських військ перетворюють житлові будівлі, об’єкти інфраструктури та підприємства Запорізької області у руїни. Сотні тисяч тонн небезпечних будівельних відходів, які потребують сортування, переробки та повторного використання, становлять собою величезну шкоду для навколишнього середовища.

На думку фахівців, цей серйозний виклик для екологічної безпеки України реально подолати. Адже велику частку таких відходів після розбору завалів за досвідом іноземних країн можна повторно використати у відбудові пошкоджених об’єктів інфраструктури та у виробництві нових будматеріалів для відновлення країни.

Нагадаємо, наша редакція готує спеціальний проєкт, в якому розповідає про те, як злочини РФ завдають непоправної шкоди довкіллю та навколишньому середовищу Запорізької області.

12 мільярдів збитків через засмічення будівельними відходами

Масштаб проблеми засмічення земель будівельними відходами та уламками бойових частин ракет і снарядів є надзвичайно великим. Станом 1 серпня сума збитків лише тільки для Запорізької області за даними Держекоінспекції складає 12,2 млрд грн. За підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів загальні екологічні збитки для України перевищують 938 млрд грн.

Втім, і ці величезні цифри не відображають повної картини. Реальні обсяги проблеми стануть набагато більшими, коли фахівці зможуть отримати доступ і оцінити забруднення деокупованих територій.

Ракетний удар по п’ятиповерховому будинку на вулиці Незалежності України, 67 забрав життя 13 людей. Під час розбору завалів будівлі рятувальниками комунальні служби вивезли понад 1139 тонн будівельних уламків
Фото: ГУ ДСНС України у Запорізькій області

«Екологічно правильна політика щодо прибирання будівельного сміттям від зруйнованих будинків повинна базуватися на принципах сталого розвитку та збереження природних ресурсів. Для цього необхідно встановити жорсткі вимоги до збирання, транспортування та утилізації будівельних відходів, зокрема, застосування методів переробки та рециклінгу, – розповів «Першому Запорізькому» в.о. начальника Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Олег Бігдан. – Уряд затвердив порядок управління побутовими відходами в особливих умовах та відходами руйнації, а саме збір та їх тимчасове складування на спеціально відведених територіях громад з подальшим сортуванням, відокремленням небезпечних відходів та подрібнюванням будівельних відходів для повторного використання».

У повторне використання спрямовують від 40 до 90% відходів: у країнах Європи переробка будівельного сміття є вкрай прибутковою галуззю

«У поняття «відходи війни» включаємо руїни будівель, нерозірвані снаряди і уламки від них, згорілий транспорт і військову техніку, використані одноразові системи (як приклад, протитанковий комплекс малої дальності NLAW, – прим.), акумулятори, – розповіла під час вебінару-дискусії «Проблема утилізації та переробки відходів від руйнувань» промислова екологиня громадської спілки «ДТКР» Анна Амбросова. – Ми пропонуємо всім разом не допустити нещадного впливу від неправильної переробки та безглуздої та шкідливого захоронення відходів війни на території України. Це важлива екологічна проблема, вирішення якої полягає в максимальному рециклінгу (процес переробки відходів у матеріал, який можна використовувати повторно, – прим.) з метою мінімізації шкоди навколишньому середовищу».

Фахівці громадської спілки вивчили проблеми, пов’язані з відходами від руйнувань, і підготували аналітичну роботу «Проблема утилізації та переробки відходів від руйнувань». Дослідили світові практики переробки будівельних відходів та застосування відходів від руйнувань, як вторинної сировини, а також запропонували необхідні законодавчі зміни в системі управління відходами в період війни та методи стимулювання ринку професійного демонтажу на рівні територіальних громад із залученням сучасних технологій та використанням світового досвіду.

Зруйнований російським снарядом будинок у селі Степне Запорізького району
Фото: ДСНС в Запорізькій області

«Перше, що необхідно зробити, це врегулювання нашого законодавства, яке визначає хід процесів тимчасового зберігання, перевезення, сортування, перероблення і утилізації. Нам конче необхідно вже зараз розробити і впровадити нормативну базу, яка б врегульовувала використання вторинних продуктів з відходів руйнування для виготовлення будівельних матеріалів. І дуже необхідно створити лояльні умови для будівництва нових переробних підприємств, а також перепрофілювання існуючих підприємств виробництва будівельних матеріалів, які мають недостатньо завантажені виробничі площі», – зазначила експертка з питань оцінки впливу на довкілля.

Під час роботи над дослідженням фахівці визначили, що переробка будівельних відходів у світі є досить прибутковою галуззю. Приміром, у Нідерландах у повторне використання йде близько 90% будівельних відходів, у Бельгії – 87%, у Данії – 81%, у Великобританії – 45%, у Фінляндії – 43%, в Австрії – 41%.

«В країнах Європи і у Сполучених Штатах проблема утилізації відходів вже давно вирішується на державному рівні. У деяких країнах взагалі заборонені будівельні звалища. У США і Канаді вони ще існують, але вартість вивезення туди таких відходів значно перевищує вартість їхньої переробки, – каже Анна Амбросова. – Тому багатьом забудовникам вигідніше витрачати кошти, час і зусилля на переробку та утилізацію будівельних відходів, ніж вивозити їх на звалища. В середньому в більшості розвинених країн світу близько 90% будівельних матеріалів (в тому числі – метал, бетон, дерево, скло) можуть бути повторно використані в будівельних проєктах».

Житловий будинок на 219 квартир у Нью Йорку (США), який звели зі спеціальної цегли, що містить 60% відходів, зокрема керамічні унітази, черепицю та сталь
Фото: ТСН

Давайте розглянемо, як, наприклад, можна повторно використати відходи бетону та залізобетону. За словами авторок дослідження «Проблема утилізації та переробки відходів від руйнувань», такі відходи займають чи не найбільші площі під складування. Зважаючи на поганий стан сміттєвих полігонів в Україні, суттєва частина яких вже є переповненими (особливо – у постраждалих регіонах), переробляти їх потрібно обов’язково.

«Існує два напрямки утилізації відходів бетону і залізобетону. Перший – це повторне використання в новому будівництві певних елементів (колон, балок, плит тощо) за умови їх цілісності та відповідності стану. При цьому необхідні лабораторні дослідження стійкості та придатності цих матеріалів до подальшого зростання», – розповідає промислова екологиня.

Другий напрямок – рециклінг, що включає вилучення відходів, їх обробку та використання в якості вторинних сировинних матеріалів.

«Вторинній переробці найчастіше піддають залишки залізобетонних виробів, бій цегли, склобій, пластик, деревину тощо. Щебінь розділяють на фракції і використовують під час виготовлення того самого бетону, залізобетону, а також у спорудженні будинків, доріг, благоустрої і т.д. Вторинний матеріал може складати 20-60% загального обсягу використаного щебеню, – зазначає фахівчиня. – У Данії, наприклад, нижній шар дорожнього покриття складається з подрібненого старого асфальту і бетону у відношенні 50/50. У Німеччині 70% сировини під час будівництва шляхів в якості твердого наповнювача застосовують такі продукти переробки відходів будівництва, як подрібнену покрівельну плитку, стінові матеріали, черепицю».

Аналогічно повторно використовують арматуру, пластик і склобій відправляють на переплавлення або переробку. До речі, можливе застосування склобою в якості наповнювача в дорожньому будівництві та для одержання будівельної кераміки. Відходи деревини та макулатури також можуть знайти своє місце у рециклінгу для виробництва нових продуктів.

Руїни перетворюють на будівельні матеріали: іноземні компанії діляться досвідом повторного використання відходів

«Сьогодні, коли російські ракети перетворюють наші міста і села на руїни, знаходяться світові компанії, які не лише словом, а й ділом розпочинають допомогу нашій країні. Наприклад, відома компанія з Ізраїлю GreenMix візьме участь у будівництві заводу з переробки будівельних відходів на Київщині та демонтажі зруйнованих багатоповерхівок під Києвом. У процесі переробки відходів від руйнувань будуть створюватися вторинні матеріали і будівельні матеріали для подальшої відбудови наших міст, – додає екологиня ГС «ДСКР» Юлія Ореханова. – GreenMix є лідером у галузі переробки будівельних відходів та просуванні екологічних рішень в Ізраїлі, а також має міжнародний досвід, зокрема переробляла усі відходи від руйнувань, що утворилося внаслідок воєнних дій у Мосулі (Ірак)».

Французька компанія Neo-Eco, що спеціалізується на циркулярній економіці та переробці будівельного сміття в нові матеріали, вже розпочала роботу над пілотним проектом відбудови військового містечка у селищі Гостомель – одного з найбільш постраждалих населених пунктів столичного регіону. Контроль над стратегічно важливим Гостомельським аеропортом «Антонов» мав ключове значення для реалізації ворожого плану «Київ за три дні».

За даними проєкту Rebuildua, внаслідок бойових дій Гостомель зазнав збитків на 9,5 млрд грн. Руйнувань зазнали понад 4,5 тисяч будівель, 546 з них – повністю було зруйновано.

«Для будівництва Neo-Eco використовує відходи від руйнувань будинків. У процесі відсортування лише 10% спрямували на утилізацію: азбест, який містить токсичні речовини. 90% відходів перероблять повторно та будуть використовуватися при будівництві, – зазначила Юлія Ореханова.

Початковий етап цього проекту вже профінансував уряд Франції. До середини 2024 року компанія планує звести шість семиповерхових будинків на 450 квартир з дитячим майданчиком, школу та дитсадок.

Відсортований будівельний брухт, який повторно використають для створення нових будматеріалів і будівництва у Гостомелі
Фото автора

Проєкт по відбудові військового містечка у Гостомелі на думку його авторів може стати пілотним у подальшій відбудові всієї України.

У статті «Як Київщину активно відновлюють після окупації та бойових дій: корисний досвід для Запоріжжя» «Перший Запорізький» вже детально розповідав про реалізацію екологічного будівництва з переробленого будівельного брухту.

Сортування будівельних відходів відбувається автоматично на окремі фракції
Фото: Neo-Eco

Ще один пілотний проєкт з переробки будівельних відходів, розповідає фахівчиня, триває в Ірпені. Японія надала постраждалому місту техніку для облаштування майданчика з управління відходами руйнувань, що утворилися внаслідок бойових дій, а також передає техніку для допомоги у розбиранні завалів.

«Таким чином Україна, всі наші державні органи і служби отримують необхідні технології та знання. Важливого досвіду набираються  і наші українські компанії, які беруть участь у цих пілотних проектах світових компаній, щоб потім самостійно продовжувати роботу у цьому напрямку. За оцінками експертів повторне використання будівельних відходів дасть змогу оптимізувати бюджет відновлення України приблизно на 20-25%. Це значні суми, які зараз для нас є важливими», – підсумувала екологиня.

Приклад роботи спецтехніки, яка дозволяє подрібнювати будівельні відходи (бетон, асфальт, цеглу, кераміку, метал, деревину та ін.) для подальшого використання

Вже зараз в Україні є компанії, які надають послуги з попереднього сортування, переробки, перевезення і демонтажу, а також займаються захороненням відходів, які не можна утилізувати або переробити.

«На пілотних проектах є сенс відпрацювати універсальні правила розбирання та сортування типових будівель (наприклад, «сталінок», «хрущівок», «чешок» тощо). В Європі, у США також є типові будівлі і під кожну з них сформували певний перелік правил: які найкраще використовувати техніку і технології, якими будуть відходи, – каже Юлія Ореханова. – Ми дійшли висновку, що в Україні також мають бути розроблені державою правила розбору типових будівель, що зменшить економічне і екологічне навантаження. Також це потрібно для визначення відсоткового складу відходів, що підлягають утилізації чи захоронення».

Повторне використання дозволить створити нові робочі місця та зекономити бюджетні гроші

На думку експертів-екологів, щоб забезпечити відповідну нормативну базу для успішної реалізації проектів рециклінгу відходів, вкрай важливо врегулювати законодавство, яке визначає хід процесів зберігання, сортування, перероблення, утилізації та повторного використання відходів. Допоки дозволено відвантажувати тисячі тонн невідсортованих будівельних відходів на сміттєвих полігонах, неможливо очікувати високого рівня переробки будівельних відходів, як у інших країнах світу. Лише зміна правил гри дозволить створити умови для ефективної роботи переробних підприємств.

«У нас завжди були відходи внаслідок знесення будівель та споруд. Але при знесенні є час на те, щоб винести все, що можливо повторно використати: як меблі та речі, так і двері з вікнами. Відходи руйнувань є іншими: матеріали трощаться, змішуються і стають непридатними до повторного використання у початковому вигляді. У цьому випадку повторне використання стосується саме будівельних матеріалів, – зазначила експертка з питань управління відходами ГО «Еколтава» (Полтава) Марина Садкіна.– Під час рециклінгу, наприклад, бетон можна подрібнити і повторно використати. Але певні аспекти говорять про те, міцність конструкції із такого бетону буде нижчою, ніж тих, що вироблені з первинних матеріалів. Втім, я була в США в інституті по управлінню твердими побутовими відходами під час презентації нових технологій використання вторинного бетону. Науковці запевнили, що за певних умов міцність вторинного бетону може бути такою високою, як і з первинного матеріалу. В такому випаду можна буде більш ефективно використовувати відходи від руйнування».

Влучання російської авіаційної бомби по критичній інфраструктурі фронтового Оріхова перетворило багатоповерхову будівлю у купи брухту
Фото: ГУ ДСНС України у Запорізькій області

Згідно закону про «Про управління відходами» організація управління побутовими відходами, а також відходами будівництва, знесення та відходами від руйнування належить до повноважень органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами.

«Повторне використання дозволяє скоротити об’єм первинних матеріалів, зменшити витрату ресурсів на їхнє виробництво. Збереження максимальної кількості матеріалів при повторному використанні дозволить створити нові робочі місця, що важливо для місцевої економіки (підготовка до повторного використання та рециклінг на місцях). А зменшення об’єму відходів, які не будуть розміщувати на сміттєзвалищі, подовжать термін експлуатації полігону, адже його будівництво та утримання коштує значну суму грошей», – підсумувала Марина Садкіна.

Існують декілька ключових проблем, які пов’язані з відходами, що залишається внаслідок руйнування.

«Насамперед, це замінування і наявність боєприпасів, що не розірвалися, розміщення значних обсягів відходів. Здебільшого рішення громад, які зіткнулися з такою проблемою, зводиться до розбору завалів та вивезення решток на тимчасовий майданчик. Детального сортування практично не відбувається, – розповіла аналітикиня ГО «Еколтава» Надія Гроза. – Пошкодження об’єкту та ускладнений доступ до нього, неконтрольоване поводження з окремими видами відходів, що містять небезпечні компоненти (наприклад, електричні відходи, медичні відходи). Також є проблемою те, що громади мають обмежені технічні можливості та фінансову спроможність у боротьбі з відходами від руйнування».

Тому при утилізації відходів, за словами експерти, в першу чергу, потрібно їх відсортувати, щоб зменшити їхній об’єм і використати їх, як вторинну сировину. Фахівчиня наголосила на тому, що важливим є проведення лабораторних досліджень радіологічно-гігієнічних якостей вторинних для вивчення можливості їхнього вторинного використання.

Текст – Андрій Вавілов

Матеріал написаний за підтримки ГО «Інститут масової інформації», що реалізує проєкт «Підтримка активних громадян під тиском в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу

Знищення Каховського моря: які наслідки російського екоциду для Запоріжжя та області


Читайте також:

12 мільярдів збитків: в.о. начальника Державної екологічної інспекції Південного округу в інтерв’ю розповів про наслідки нападу РФ для довкілля Запорізької області

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!

0