Без муштри та важких рюкзаків: як у запорізькій школі успішно запроваджують освітню реформу, – ФОТОРЕПОРТАЖ
1 вересня 2018 року у 100 школах України стартував пілотний проект глибокої реформи загальної середньої освіти, яка отримала назву Нова українська школа. У Запорізькій області експеримент розпочали у чотирьох навчальних закладах. Новий державний стандарт початкової загальної освіти пілотували у двох перших класах Бердянської гімназії № 3 «Сузір’я», спеціалізованої школи «Талант» (місто Дніпрорудне) та Кушугумської гімназії «Інтелект». У Запоріжжі навчальним закладом, який на конкурсній основі обрали для впровадження освітньої реформи, стала загальноосвітня школа I-III ступенів №91.
Як звичайна школа у Хортицькому районі Запоріжжя стала піонером реформи освіти і яких результатів досягла за чотири роки, читайте у матеріалі «Першого Запорізького».
«У порівнянні з тим, що було – небо і земля»
«Наша школа завжди тримала руку на пульсі і хотіла бути у першій ланці. Тим паче, у нас дуже мотивовані вчителі, які можуть і хочуть поділитися своїм досвідом. Ми хочемо йти до змін. Тому, коли я випадково побачила анкету на участь у пілотному проекті Нової української школи, одразу сіла і до ночі її заповнювала, – згадує вчителька біології Ніна Єгорова, яка на момент старту реформи була заступницею директора з навчально-виховної роботи. – Ми дуже зраділи, коли з усіх міських шкіл обрали саме нас».
Метою реформи було змінити радянську систему початкової освіти – з муштрою, важкими рюкзаками та заучуванням. Сучасна українська школа мала стати комфортною, цікавою та зручною, де діти є не об’єктом освітнього процесу, а його рівноправними учасниками. Завданням вчителів стало переглянути принципи своєї роботи і не передавати учням абстрактні знання, а навчити їх практичним навичкам, які можна використовувати у різних життєвих ситуаціях і які б допомогли дитині розкрити свої здібності і нахили.
«Це зовсім інше викладання, інші умови та підходи. У порівнянні з минулим – небо і земля. Раніше діти отримували знання, але не знали, коли і як їх можна використовувати. А тепер наше завдання – навчити дітей вчитися. Отримувати не готові знання, а знаходити джерела, де їх можна знайти. Не просто дати їм знання, а пояснити, як їх можна використовувати у своєму житті», – розповідає Ніна Єгорова.
Тим, хто першим прокладав цей шлях, було непросто. На початку реформи, коли ще не було підручників, навчальних матеріалів та ухваленого державного стандарту початкової освіти, вчителям пілотних класів довелося самостійно розробляти форму та наповнення уроків. Не дивлячись на усі складнощі, результати перевершили усі сподівання.
«Ми повністю відійшли від радянської освіти. Діти стали більш розкутими, вони більше не бояться помилитися та люблять працювати у групах. У них розвивається логічне та критичне мислення», – каже ініціаторка участі у пілотному проекті.
Нині у Запорізькій області кожен вчитель початкових класів перед початком занять проходить спеціальний дистанційний сертифікований онлайн-курс на ресурсі EdEra, а також тренінги у Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Після проходження навчання вчитель отримує сертифікати, а потім – свідоцтво про підвищення кваліфікації. Підвищення кваліфікації також проходять вчителі фізкультури та мистецтва, які працюватимуть у перших класах.
«Спочатку батьки не могли зрозуміти, як це – навчатися без балів та оцінок»
Одним з новаторських принципів Нової української школи став новий підхід до оцінювання учнів. За підсумками навчання діти замість табелів отримують свідоцтво досягнень. Учнів не порівнюють один з одним, а допомагають їм усвідомити свої успіхи і сильні сторони, а також підказують, як зрозуміти свій прогрес у навчанні. Схожа методика працює у Фінляндії, досвід у розвитку освіти якої багато в чому став взірцем для реформи в України. З першого до третього класу оцінки у фінських школах взагалі не виставляють, а до сьомого класу застосовують лише словесну оцінку. Втім, це не заважає фінській освіті залишатися однією із найбільш ефективних у світі.
«Спочатку були проблеми з батьками. Нас усіх так привчили, що результат навчання має вимірюватися балами. Тому їм хотілося бачити оцінки. Батьки питають мене: «Моя дитина не гірша за інших»? А я відповідаю їм, що тепер у класі не буває кращих або гірших. Бо у Новій українській школі ми оцінюємо навички дитини, прогрес кожного конкретного учня і у кожного він свій», – розповідає вчителька початкових класів школи №91 Юлія Зонюк, під керівництвом якої першокласники з пілотного проекту пройшли всю початкову школу.
«Щоб допомогти батькам зрозуміти прогрес своїх дітей за підсумками початкової школи, наприкінці 4-го класу, за досвідом фінів, я проводила індивідуальні зустрічі з кожною сім’єю: батьки, дитина та я сідаємо у коло, обговорюємо прогрес у навчанні, кожному даємо слово. Коли ми спілкуємося один на один, є позитивний ефект», – розповідає Юлія Юріївна.
За її словами, методика освітнього процесу Нової української школи відповідає часу та потребам сучасних дітей.
«Ми живемо в такому динамічному світі. Сучасні діти дуже мобільні. Але і ми змінюємося разом з ними. Ми даємо їм зрозуміти, що все знати неможливо. Ба більше, це зараз і не потрібно. Якщо ти чогось не запам’ятаєш, то це можна знайти у google. Звісно, є те, що потрібно обов’язково знати, наприклад, множення в межах 10. Але є і чимало інформації, яку раніше потрібно було запам’ятовувати, а зараз вона вже не є важливою. Окрім того, правила не потрібно зазубрювати, найголовніше – їх розуміти. Для цього найкраще пізнавати їх через практику, – розповідає вчителька. – Звісно, якщо дитина не дотримуватиметься певних правил роботи у класі, то буде безлад. Ми пояснюємо це учням, але робимо це не авторитарно, а демократично. Під час занять ми спілкуємося з дітьми, багато обговорюємо, що їм сподобалося, які їхні відчуття. Нам важливий їхній емоційний інтелект».
Ще один з незвичних для випускників звичайних шкіл елемент Нової української школи – це структуровані ранкові зустрічі учнів з вчителем, з яких починається кожен день у школі.
Сидячи у колі, під керівництвом педагога у якості модератора, учні спілкуються та діляться власними думками та враженням. Такі зустрічі, за словами Юлії Зонюк, створюють позитивний настрій серед шкільної спільноти на весь день. «Завдяки цьому діти з першого класу вже знають, який сьогодні день тижня, яка пора року, яка тема занять сьогодні, над чим ми будемо працювати, які навчальні завдання», – розказує вчителька і додає, що це лише одне з новаторських нововведень шкільної реформи, які яскраво ілюструють зміни до підходів у навчанні.
«Класний кабінет тепер мотивує до навчання»
«Коли наша дитина пішла у перший клас, для нас це було незвично і казково. Тому що ми звикли вчитися, сидячи струнко за партою, нікуди не виходити і тільки руку піднімати. Ми боялися, що після дитячого садочку у нас буде складний перехідний період. Але донечка ніколи не плакала. Навпаки, ми раніше на п’ять хвилин прокидаємося, щоб підготуватися до ранкового кола, на яке усі діти йдуть з радістю, – ділиться Оксана Мельниченко – мама Вероніки, учениці пілотного першого класу, яка цього року перейшла до 5-го класу.
«Для нас це розпочалося, як незвичайна подорож. У школі з’явилися нові різні локації, незвичайні перерви, руханки, незвична розсадка по групах. Вони вчаться не так, як нас колись вчили, щоб все було по підручнику. Кожен вкладає у свій проект або роботу свою фантазію. А вчитель завжди прислухається до думок дітей і ніколи не скаже, що так думати неправильно. До кожної дитини є індивідуальний підхід, – розповідає мама учениці. – Звісно, все нове лякає. Тому потрібно, щоб ця реформа була і для батьків. Тому що багато з них звикли до того, як їх самих навчали, а тому вони не розуміють цього середовища: як це працювати у групах, як це не сидіти рівнесенько».
Оксана працює у цій школі вчителькою фізкультури та є тренером з черлідингу. «Коли ця реформа торкнулася нашої школи, я, як вчитель, почала розвиватися з нею. Тому що я викладала фізкультуру для пілотних класів вже з новими відходами. Так і з’явився черлідинг. До речі, мої вихованці – чемпіони України, ми вже багато де виступали та займали призові місця», – каже Оксана Мельниченко.
Реформа підвищила і вимоги до якості освітнього середовища. Нова філософія роботи з дітьми потребує шкільного простору, який буде мотивувати навчатися. Мова не обов’язково йде саме про капітальний ремонт приміщення. Школа №91 працює у будівлі віком 50 років, але це не стало на заваді пілотуванню проекту.
«Кабінет початкової школи має бути повністю спрямованим на дитину. Він має бути затишним і зручним. Щоб дитина могла і розмістити свої речі, і займатися начальною діяльністю. Меблі мають бути мобільними, – розповідає в.о. заступниці директора з навчально-виховної роботи Тетяна Литвяк. – Зараз у школах не всі кабінети такі. Але у нас все облаштовано досить гарно. Майже всі аудиторії оснащені, є смарт-дошки, телевізори, принтери. В цьому допомогли субвенції від Міністерства освіти і науки. Батьки не залишаються осторонь. Фундація LEGO Education забезпечила конструкторами, з якими діти можуть гратися, а вчитель може використовувати у навчальних класах».
Сучасні класи Нової української зони розділені на зони для навчання, відпочинку, досліджень, мистецької роботи тощо. Кабінети облаштовані яскравими наочними засобами та навчальними матеріалами. На стінах класу висять інтерактивні засоби, з якими діти можуть взаємодіяти. Для зміни діяльності поряд з навчальними класами організували простір для обговорення та ранкових зустрічей на килимках. Всі ці оновлення, кажуть педагоги школи №91, мотивують дітей до навчання, зацікавлюють їх та допомагають налаштовувати на продуктивну роботу.
«Не лише уроки змінилися. Свідомість вчителів також стала іншою. Ми більше не перевіряємо учнів так, як раніше. Зараз ти розповідаєш дитині, чому так вийшло, аналізуєш його роботу, мотивуєш її до самооцінки.. Для мене, як вчителя, це індикатор, чи отримала дитина задоволення від уроку. Діти змалку вчаться аналізувати свою роботу, це прекрасно. Водночас і ми, педагоги, вчимося і оглядаємося на себе», – розповідає Тетяна Леонідівна. Наша співбесідниця також працює вчителькою початкових класів, а тому чудово розуміє особливості та вимоги реформи.
У школі №91 зараз три перших класи. Один з них – невеликий клас інтенсивної педагогічної корекції для дітей, які потребують більше уваги та занять з логопедом чи психологом. Ці учні також займаються за програмою Нової української школи у оснащеними за сучасними вимогами класами.
«У сучасній школі хочеться працювати»
Найкращий вчитель України за версією Global Teacher Prize Ukraine, учасник топ-50 Global Teacher Prize, учитель інформатики спеціалізованої школи-інтернату «Джерело» (Запоріжжя) Олександр Жук – про те, яким має бути сучасний український вчитель Нової українського школи.
«По-перше, потрібно відійти від радянської системи освіти і зрозуміти, що на даному етапі педагог виступає наставником, а не тим, хто просто доносить інформацію. У дітей відбувається саме пізнання світу, а тому їм потрібно дати знання та практичні навички. По-друге, це має бути сучасна людина, яка знається на трендах та не вважає, що нинішні тренди є неприпустимими. Педагог має бути новатором і не боятися використовувати усі сучасні технології та нові методи навчання. Дуже важливо, щоб вчитель був справедливим. Діти це дуже цінують і люблять таких вчителів.
Я давно мріяв про такі зміни, як Нова українська школа. Вона відображає моє ставлення до навчання, і саме через це я хочу працювати у школі. Але ми повинні розуміти, що є вчителі, які будуть проти. Вимоги до вчителів досить великі, багатьом потрібен час, щоб перелаштуватися. Щоб перейти від однієї системи освіти до іншої, потрібно не один-два роки, а й десять років».
Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст проєкту публікації є виключно відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії
Текст – Андрій Вавілов, фото – автора та з архіву запорізької школи I-III ступенів № 91
1