USD: EUR:
... в Запорожье
Родючі землі перетворили у поле бою: як російські снаряди отруюють ґрунти Запорізької області

Родючі землі перетворили у поле бою: як російські снаряди отруюють ґрунти Запорізької області

Українські чорноземи, які іноземні фахівці називають одними з найродючіших ґрунтів, сьогодні щоденно потерпають від бойових дій. Врожайна земля, яка формувалася тисячоліттями, поглинає і утримує в собі токсичні забруднюючі речовини після ударів снарядів та знищення техніки.

Лише у Запорізькій області у поле бою ворог перетворив щонайменше півмільйона гектарів землі. Вже сьогодні екологи та аграрії фіксують мільярдні збитки для довкілля та сільського господарства.

Як боєприпаси отруюють ґрунти Запорізької області – у статті «Першого Запорізького».

Нагадаємо, наша редакція готує спеціальний проєкт, в якому розповідає про те, як злочини РФ завдають непоправної шкоди довкіллю та навколишньому середовищу Запорізької області.

Реальні масштаби забруднення ґрунтів буде можливо оцінити тільки після деокупації та завершення бойових дій

За підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, загальні екологічні збитки для України через забруднення ґрунтів, нараховані Державною екологічною інспекцією відповідно до затверджених методик, перевищують 13,3 млрд грн.

Варто зауважити, що ці дані стосуються вже деокупованих та підконтрольних Україні територій.

Загальні збитки для українського сільського господарства (прямі та непрямі втрати) Центр досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України оцінює (станом на 24 квітня 2023 року) у 40,2 млрд доларів.

Запорізька область, яка частково окупована та щоденно постраждає від ракетних обстрілів, займає друге місце за обсягом втрат, що становлять 2,5 млрд доларів (між Харківщиною та Херсонщиною – 3 та 2 млрд доларів збитків відповідно).

Забруднення ґрунтів важкими металами внаслідок обстрілів призводить до серйозного забруднення довкілля

Для Запорізької області загальну шкоду від забруднення ґрунтів та засмічення земель будівельними відходами та уламками бойових частин ракет і снарядів станом на 1 серпня оцінюють у 12,23 млрд грн.

«Активні бойові дії мають серйозний вплив на навколишнє середовище. Вони призводять до забруднення повітря, води та ґрунту внаслідок викидів токсичних речовин, пожеж, вибухів та інших небезпечних подій. При потраплянні снаряду в землю може відбутися розсіювання небезпечних речовин, які можуть потрапляти в ґрунт та воду. Внаслідок ударів виникають пожежі, як в інфраструктурі та і в екосистемах. Це може призвести до серйозного забруднення довкілля», – розповів в інтерв’ю «Першому Запорізькому» начальник Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Олег Бігдан.

Вирви внаслідок внаслідок російських атак у різних населених пунктах підконтрольної Україні території Запорізької області
Фото: Поліція Запорізької області

За словами фахівця, насамперед, йде мова про забруднення ґрунтів важкими металами, такими як: мідь, нікель свинець, цинк.

«Це є проблемою, що істотно знижує якість ґрунтів. Особливо серйозну загрозу важкі метали становлять в орних ґрунтах, оскільки з ґрунту вони потрапляють в рослини. При попаданні снаряду в землю може відбутися розсіювання небезпечних речовин, які можуть потрапляти в ґрунт та воду. Це може призвести до серйозного забруднення довкілля, – зазначив керівник Держекоінспекції Південного округу. – Також важливо зазначити, що під час вибуху снаряду може відбутися пошкодження ґрунту та порушення його структури, що може призвести до ерозії. Тому аналіз ґрунту на важкі метали має важливе значення не тільки для моніторингу стану ґрунтів, а й для людського здоров’я».

Територію Запорізької області доведеться розміновувати сантиметр за сантиметром

Російське вторгнення перетворило величезні площі Запорізької області у поле бою. Лінія фронту пролягає наскрізно через всю територію регіону та простягається на майже 120 кілометрів. Якщо врахувати відстань у 20 кілометрів, на яку щоденно «долітають» снаряди ствольної артилерії з обох сторін від передової, то площа усипаної вибухобезпечними предметами території, щонайменше, складає 480 тисяч гектарів.

«З 1,88 мільйонів гектарів ріллі у Запорізькій області на сьогодні на підконтрольній території знаходиться лише 380 тисяч. Орієнтовно півтора мільйона гектарів – це та площа, яка втрачена, або там проводяться бойові дії. Також це та площа, що знаходиться на підконтрольній території. Де на сьогодні не можна проводити будь-які сільськогосподарські роботи через мінування, «засіяння» вибухонебезпечними предметами або постійні ворожі прильоти, – розповів час прес-конференції заступник директора департаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Ясинецький. – За прогнозами фахівців, щоб обстежити та розмінувати ту територію, яка на сьогодні захоплена, потрібно буде точно років десять. Всюди треба проводити розмінування сантиметр за сантиметром. Потрібна буде значна допомога міжнародних наших партнерів».

Заступник директора департаменту агропромислового розвитку Запорізької ОВА Олександр Ясинецький

За словами Ясинецького, на підконтрольній території, де це можливо, проводяться обстеження та розмінування ґрунтів. Після цього ріллю продовжують використовувати аграрії.

Фото: 061.ua

Внаслідок російських обстрілів та бойових дій фермерські господарства Запорізької області зазнали величезних збитків.

«По оперативними підрахунками, було викрадено і вивезено більше мільйона тон зерна. По цінам на початок війни це – 7 млрд грн збитків. Було викрадено або знищено 150 одиниць техніки – ще 360 млн грн за нашими підрахунками. Знищено ємності для зберігання одного мільйона тонн сільськогосподарських культур. Щоб їх відновити, потрібно орієнтовно 4 млрд грн. У тваринництві було знищено чотири тисячі великої рогатої худоби, 20 тисяч свиней, 15 тисяч птиці. Збитки – на 320 мільйонів гривень, – зазначив заступник директора департаменту агропромислового розвитку Запорізької ОВА. – У Пологівському районі на лінії розмежування повністю знищені 33 підприємства, частково знищені 44 підприємства. Обраховуються збитки. Минулого року 20 тисяч гектарів збіжжя на лінії розмежування було спалено внаслідок обстрілів. Це втрати близько 450 десь тисяч тонн зерна. Вже у цьому році в Пологівському районі було знищено 80 гектарів посівів».

Після деокупації землі Запорізької області, щоб зберегти родючість, потребуватимуть консервації та відновлення

«Виділяють три основних види впливів на ґрунтів: механічний (наприклад, утворення вирв), фізичний (наприклад, ущільнення ґрунтів через вібрації або порушення термічного і водного режиму) та хімічний (наприклад, забруднення від вибухових речовин і важких металів). Також науковці виділяють додатковий вид впливу – біологічний, тобто загибель в ґрунті усього живого, зокрема мікробіоти, – розповіла в.о. керівниці відділу сільського господарства ГО «Екодія» Марія Дячук, – У довготривалій перспективі, якщо не вжити коректних і сталих заходів для відновлення ґрунтів, ці впливи можуть призвести до загострення проблем водної і вітрової ерозії ґрунтів, втрати біорізноманіття і здатності накопичувати вологи. Відповідно може загостритися проблема адаптації до зміни клімату і зменшення їх родючості».

В.о. керівниці відділу сільського господарства громадської організації «Екодія» Марія Дячук

Впродовж 2022 року громадська організація «Екодія» спільно з науковцями проводила дослідження (в основному, за допомогою супутникових знімків) земельних ділянок з різних рівнем пошкодженням у межах Вільхівської громади Харківської області (дата знімків: квітень-травень 2022-го) і Сартанської громади Донецької області (березень 2022-го). Аналіз цих ділянок дозволив розділити їх на п’ять рівнів залежно від ступеня пошкодження (від дуже низького – до катастрофічного). Дослідники, зокрема, зафіксували закономірність: чим більша інтенсивність обстрілів (вибухів), тим більшим є ступінь хімічного забруднення.

«Наразі одну з найбільших небезпек ми вбачаємо саме у хімічному забрудненню ґрунтів у зв’язку з воєнними діями – вибуховими речовинами, важкими металами та іншими забруднюючими речовинами. Ці хімічні речовини розсіюються у повітрі та осідають у ґрунті. Але на цьому їх шлях не закінчується. Вони можуть мігрувати як до рослини, яка може там вирощуватися і далі потрапляти до тварин або людей; або ж може мігрувати/вимиватися до ґрунтових вод, які можуть потрапити до наближених криниць, – зазначила Марія Дячук, – Наразі це лише ризики, які ми вбачаємо. Проте для того щоб запобігати цим ризикам і контролювати ситуацію, потрібно налагодити системний контроль, обстеження як стану ґрунтів, так і води у наближених населених пунктах. І лише після детального обстеження робити відповідні рекомендації чи можна ці грунти обробляти далі».

Знищена російська техніка у деокупованій Новодарівка Пологівського району
Фото: Укрінформ

Науковці виділяють два основні підходи до відновлення земель – рекультивація та консервація, розповіли в ГО «Екодія».

«Для найбільш пошкоджених та деградованих земельних ділянок ми вбачаємо найдоречнішим буде саме консервація, що допоможе цій земельній ділянці відновитися і відновити загалом баланс між природними екосистемами і сільськогосподарськими землями. Інший способі рекультивація – тобто перетворення забруднених земель у придатну. Але це відновлення теж може відбуватися не за один раз, і потрібно моніторити за станом ґрунтів на даній території, – розказала Марія Дячук. – Одним із прикладів відновлення, який дуже часто згадують, це Червона зона у Франції після Першої світової війни. Навіть досі, червона зона у межах цієї території – є непридатними до використання. Французька служба Securite Civile, яка відповідає за відновлення земель, вважає, що за нинішніми темпами може знадобитися до 700 років, аби повністю очистити всі залишки снарядів і гранат Першої світової війни зі земель Франції. Тому процес очищення та подальше відновлення ґрунтів є доволі тривалим процесом. І на жаль, простих рішень тут не буде. Адже потрібно зважувати усі ризики, які ми можемо отримати у довготривалій перспективі і завчасно їх запобігати».

Поле бою Верденської битки (1916-й рік) і сучасний вигляд Червоної зони
Фото: Getty Images / Warhistoryonline.com 

За словами екологині «Екодії», ще й до повномасштабної війни українські ґрунти відчували виснаження та піддавалися ерозії через інтенсивне ведення сільського господарства. Україна є однією із найбільш розорюваних країн світу, де рівень розораності досягав 58% від усієї території України, каже Марія Дячук. Саме тому до повномасштабної війни наша держава ставила собі за ціль зменшувати відсоток розораних територій, які є деградованим, до 44%. Тобто зменшити на 14% шляхом консервації деградованих земель – припинення господарської діяльності і відновлення їх до природного стану.

«Наразі у зв’язку з повномасштабною війною ситуація зі здоров’ям ґрунтів ще більш загострилася. Тому процес консервації деградованих і катастрофічно пошкоджених земельних ділянок повинен розглядатися як один із варіантів іх відновлення, адже повернення до господарської діяльності може бути неефективним і небезпечним, – аналізує в.о. керівниці відділу сільського господарства ГО «Екодія». – На жаль, відповідно до карти еродованих ґрунтів у межах Запорізької області виділялась земельні ділянки зі значним ступенем еродованості ще до повномасштабної війни. Тому їх оранку було б краще ще тоді призупинити і  почати процес консервації для покращення їх якості та здоров’я. Ті земельні ділянки, які менш пошкоджені і не є сильно деградованими, важливо правильно і коректно відновлювати, щоб не пришвидшити  процес ерозії і втрати їх родючості».

Тому, підсумовує фахівчиня, після розмінування, перш за все, необхідно провести детальне обстеження ґрунтів, щоб розуміти чи є забруднення і чи потрібно вживати відповідні рекультиваційні заходи для відновлення: «І у подальшому потрібно впроваджувати більш екологічні практики для ведення діяльності у межах своєї земельної ділянки, зокрема ґрунто- і вологозбергаючі технології, притримування сівозмін, проведення систематичної агрохімічної оцінки ґрунтів тощо, щоб зберегти як здоров’я ґрунтів, так і якість довкілля навколо і здоров’я людей».

Використання забруднених обстрілами земель без рекультивації може призвести до спалаху онкозахворювань

Щойно з’явилася така можливість, українські науковці вже почали проводити дослідження з метою аналізу стану пошкоджених ґрунтів і прорахунку, який саме обсяг шкоди завдала збройна агресія РФ, і якими можуть бути  шляхи їхнього порятунку.

«Наприкінці квітня 2022-го Збройні сили змогли вибити з околиць Харкова (саме в Харкові розташований Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського, – прим.) війська агресора. З допомогою OSINT-досліджень ми визначили території біля Харкова, де були найбільш запеклі бої, і визначили декілька локацій, де будемо відбирати зразки для досліджень. Це дуже важливе питання і для нас, науковців, і для держави. Спеціалісти знають, що 90% помилки отримуються на етапі відборі зразка. Ми бажаємо, щоб агресор відповів за свої дії та відшкодував нам усі збитки. Саме тому і відбір зразків має бути з використанням відповідних методик міжнародного рівня», – розповів доктор сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії інструментальних методів досліджень ґрунтів, стандартизації та метрології Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського» Національної академії аграрних наук України Максим Солоха.

Доктор сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії ННЦ «Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського» Максим Солоха

Загалом під час згаданого дослідження були  відібрані  та  проаналізовані  понад  50 зразків  ґрунту  та  води   безпосередньо в  зоні  впливу  на  ґрунтовий покрив після бойових дій в Харківській області.

«Що ми змогли виявити на базі  інструментальних досліджень? Найвищий  рівень  суцільного  забруднення  ґрунту  у  місцях  падіння  боєприпасів  різного  калібру  відмічається за вмістом кадмію і свинцю. Вирви від снарядів 120-125 мм калібру коефіцієнти концентрації  кадмію складають 4-17 кларки від фону,  82-мм – 4 кларки, 152-155- мм – 2-18 кларків, авіабомб – 5-13 кларків, – зазначив фахівець. – Найбільша концентрація кадмію відмічається на схилах авіаворонки, тоді  як хрому – на її дні. Привнесення рухомих форм  свинцю з відзначається на рівні 4-22 кларків у місцях розривів  120-125-мм боєприпасів, 2,6-4 кларки – 152-155-мм, 2,7 кларки – 82- мм боєприпасів, 2-11,7 кларки – авіаційних бомб».

Околиці Бахмута, Вугледара та Харківщини, понівечені інтенсивними артилерійськими обстрілами РФ
Фото: Maxar Technologies

За результатами обчислення сумарного показника забруднення однократний артилерійський постріл 82-мм снарядами викидає на цілі таку кількість важких металів, що за вмістом їх рухомих форм у ґрунтах  відповідає допустимому ступеню техногенного забруднення земель; 120-мм снарядами – від допустимого  до помірно-небезпечного і небезпечного ступенів; 152-155-мм – допустимому і помірно-небезпечному; скидання авіабомби вагою 100 кг – помірно-небезпечному і небезпечному ступеням забруднення.

«У місцях потрапляння важких металів внаслідок авіа- та артилерійських обстрілів створено осередки забруднення (переважають такі важкі метали, як свинець, хром, кадмій), використання яких без рекультивації може призвести до спалаху онкозахворювань в найближчі 10-15 років. Просте відсипання ґрунту на місці вирв призведе тільки до розвитку просідання ґрунту, водної ерозії, вторинного осолонцювання, – на думку доктора сільськогосподарських наук, рекультивавійні досліди вже слід закладати, щоб отримати висновки щодо ефективності цих проведених досліджень. – За інших умов можливий некерований процес повертання землі в сільськогосподарський обіг власниками».

За словами Максима Солохи, найбільш важкий вплив на ґрунтовий покрив відбувається в місцях підриву військової техніки (фізичний, хімічний, бактеріологічний види впливу). У місцях  розливів дизельного палива вміст важких металів підвищується до помірно- небезпечного рівня, технічних  кислот – до надзвичайно небезпечного рівня техногенного забруднення земель.

Приклади забруднення ґрунту пально-мастильними матеріалами внаслідок підривів та горіння важкої техніки
Фото – з презентації до доповіді Максима Солохи на міжнародній науково-практичній конференції

«За результатами аналізу за гранулометричним складом ґрунту було встановлено, що в місцях горіння важкої  техніки та витоку паливно-мастильної речовини вміст фізичної глини зменшився. На нашу думку, це  відбулося за рахунок зцементування  агрегатів  та утворенню навколо  них мастильної  плівки,  яка  під  дією  застосованих  реагентів  не  руйнується.  Мастильні  речовини  можуть  також  спричинити  обволокування плівкою кореневої системи рослин, що унеможливить їх повноцінний розвиток.  Таким чином відбувається деградація ґрунтів, які потребують рекультивації за сталим показником  ґрунту», – підкреслив фахівець Інституту ґрунтознавства і агрохімії Національної академії аграрних наук України.

Фото: 061.ua

Оскільки в таких випадках техніку практично одразу вивозять, дуже важлива задача – фіксувати ці ділянки, зазначає науковець. Насамперед, для того, щоб визначити, які саме рідини (технічні та паливно-мастильні матеріали) потрапляють у ґрунт.

Після того, як були проведені польові та інструментальні дослідження, фахівці з допомогою єдиного доступного на той момент – червень-липень 2022 – методу дистанційної космічної зйомки промоніторили види впливу на ґрунти. І зафіксували інтенсивну механічну деградацію ґрунтів (ущільнення ґрунтового покриву внаслідок руху важкої військової техніки), фізичну, хімічну та фізико-хімічну деградацію ґрунтів (руйнування ґрунтового покриву внаслідок бойових дій, будівництво фортифікаційних споруд, засмічення на місцях розташування підрозділів), а такою біологічну деградацію ґрунтів (пожежі на територіях).

Підсумовуючи, завідувач лабораторії інструментальних методів досліджень ґрунтів підкреслив, що обсяги та площі негативного впливу на ґрунтовий покрив потребують відповідної програми досліджень, щоб вірно оцінити весь об’єм шкоди, завданий сільськогосподарським землям, докладно та методично правильно провести аудит на базі міжнародного права, щоб потім стягнути відповідні компенсації з РФ.

***

За підрахунками Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, для відродження довоєнного стану аграрного сектора України необхідно щонайменше 29,7 млрд доларів.

Втім, відновлення зруйнованих підприємств за наявності фінансових можливостей буде найлегшим завданням, порівняно з масштабним розмінування величезної території Запорізької області та тривалим відновленням якостей постраждалих ґрунтів, завдяки яким українські землі мали всесвітню славу.

Текст – Андрій Вавілов

Матеріал написаний за підтримки ГО «Інститут масової інформації», що реалізує проєкт «Підтримка активних громадян під тиском в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу


Читайте також:

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!

0