Другий Чорнобиль: екологи розповіли про наслідки знищення Каховського водосховища для Запорізької області
У ніч на 6 червня російські окупаційні війська цілеспрямовано підірвали греблю Каховської ГЕС і перетворили друге за величиною в Україні Каховське водосховище у пустелю.
У червні-липні відбулася експедиція громадського моніторингу у заплавах акваторії спустошеного Каховського водосховища у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Громадські дослідники ГО «Довкола» та ГО «Екосенс» перевірили гіпотезу про ризики надмірного та довгострокового забруднення залишкових вод каскаду забруднюючими речовинами різних форм біогенних елементів.
Нагадаємо, наша редакція готує спеціальний проєкт, в якому розповідає про те, як злочини РФ завдають непоправної шкоди довкіллю та навколишньому середовищу Запорізької області.
Про результати дослідження впливу руйнування водосховища та наслідки спустошення Каховського моря для громад Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей розповів еколог, кандидат технічних наук, доцент кафедри «Хімія та інженерна екологія» Українського державного університету науки і технологій (Дніпро), експерт з екологічної безпеки мережі наукових досліджень ГО «Довкола» Максим Сорока.
Фахівець закцентував увагу на тому, що у публічному просторі набагато рідше говорять про одну з найбільш важливих функцій каскаду водосховищ на Дніпрі.
«Будь-яка агломерація завжди має стічні зворотні води. І перед тим, як далі їх пропустити по каскаду, їх потрібно було доочистити. Свого часу, коли розбудовували величезні промислові агломерації, не дарма зробили поділ каскаду на водосховища. Величезний об’єм води Каховського водосховища – близько 18 кубокілометрів (тобто у кратно більший за об’єм стічних вод) дозволяв балансувати концентрацію та розбавляти зворотні води, які скидалися з агломерації Запоріжжя і міст та селищ поблизу, а також агломерації Нікополя та Марганця», – розповів експерт з екологічної безпеки мережі наукових досліджень «Довкола» Максим Сорока.
Фото: «Укргідроенерго»
Дослідники перед початком експедиції визначили дві робочі гіпотези:
1. Нестача води (водної біомаси активного мулу та мікроорганізмів) у чаші водосховища спричиняє збільшення забруднення води у залишкових водах каскаду.
2. Різке осушення водосховища призвело до різкої зміни кисневого та температурного режиму. Це призвело до інтенсивного окиснення речовин, які раніше природа очищувала біологічно самостійно, у донних відкладеннях та рештках загиблої біомаси (включно з біомасою активного мулу). Усі ці явища призвели до виділення рухомих форм біогенних елементів: амоній сольовий, нітрити, нітрити, фосфати, сульфіди.
Для проведення дослідження представники ГО «Довкола» та ГО «Екосенс» відібрали та дослідили за методики громадського моніторингу проби вод та донних відкладень в акваторії Нікополя, Марганця, Запоріжжя – вплив агломерацій яких на Каховське водосховище був найбільшим.
На жаль, одна з гіпотез була підтверджена. Фахівці встановили значне перевищення екологічного нормативу вмісту у воді за показниками вмісту азоту нітратного у залишкових водах Дніпра та у залишкових водах в дельті річки Суха Московка. За словами еколога, попри розповсюджений стереотип не важкі метали, а саме малі колообіги вуглецю, нітрогену та кисню мають найбільший вплив на екосистему.
«Ми є свідками того, що залишкових вод недостатньо для ефективного до розбавлення та біологічного доочищення. У довгостроковій перспективі буде зростати солоність та вміст первинно-окисних форм азоту, нітрогену, а саме нітритів. Аміак активно виділявся у перші місяці, згадайте неприємний запах, – розповів Максим Сорока. – Ми вже можемо підтвердити, що впродовж цих трьох місяців вміст нітритів збільшився у два рази і продовжує збільшуватися. Фонове значення нітритів – 0,5 мг. Зараз ми спостерігаємо негативний вплив: фоновим значенням став 1 мг і вище. Про нітрити кажуть мало, проте саме вони мають більшу токсичну силу на водні мікроорганізми, іхтіофауну, ніж нітрати та аміак. Також відбувається поступовий ріст нітратів, проте методики громадського моніторингу, які ми використовуємо, не дозволяють зробити точну оцінку».
За словами еколога, кількість цих сполук буде тільки збільшуватися. Через велику кількість нітратів, фосфору та азоту на деяких ділянках осушеного дна Каховського водосховища вже можна спостерігати велику кількість рослинності.
«Після осушення Каховського водосховища ми маємо величезну кількість донних відкладень, які дуже довго формувалися. Тепер змінився їхній кисневий та температурний режим. Відповідно мають активізуватися аеробні процеси, змінити площину малого колообігу нітрогену та фосфору. І відповідно, чи ця площа може стати джерелом вторинного дифузійного забруднення, – зазначив дослідник. – Ці донні відкладення, сполуки фосфору, вуглецю, сірки, які відкладалися багато років, зі зміною температурно-кисневого режиму почали активно окислюватися та переходити у водорозчинні форми. Тепер усі розчинні сполуки продовжать свою міграцію у нижній каскад і далі в гирло Дніпра і Чорне море».
На думку Максима Сороки, у зв’язку зі зменшенням об’єму води у Каховському водосховищі є необхідність переглянути дозволи на спеціальне водокористування.
«Запорізька агломерація забирає воду з верхнього каскаду [греблі Дніпровської ГЕС] і скидає на рівні Кушугума. Усі дозволи і водоочисні споруди були розраховані на певний об’єм води у Каховському водосховищі. Але об’єм зворотніх [стічних] вод залишився таким же, але води у водосховищі вже немає. На жаль, у Водному кодексі України поки не передбачені підстави для перегляду дозволів на спеціальне водокористування та обмеження».
Експерт з екологічної безпеки зазначив, що ще одним потенційним наслідком осушення Каховського водосховища для Запорізького регіону можуть бути пилові бурі, які у нашій місцевості зазвичай відбувається у зимовий період.
«З часом, що минає після руйнування ГЕС, я все більше запевняюся у правильності порівняння Каховської трагедії з Чорнобильською катастрофою, наслідки якої ми почали відчувати лише через деякий час вже у 90-х. Наслідки будуть страшними. Не потрібно вірити у «відновлення Великого Лугу». Результати нашого дослідження свідчать, що концентрації зростають. Якщо ми після наступного експедиції підтвердимо другу гіпотезу щодо донних відкладень, то ці концентрації зростатимуть ще більше. Річка забруднюється не тому, що неї скидають у каскаді по Дніпру все підряд. Об’єм cкидів залишається той самий, а от води і біологічно активного мулу більше немає».
У громадській організації «Екосенс» зазначили, що продовжуватимуть дослідження впливу руйнування Каховського водосховища для Запорізького регіону і будуть спостерігати за розвитком ситуації.
Читайте також:
Знищення Каховського моря: які наслідки російського екоциду для Запоріжжя та області
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0